Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки». –
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київ, 2023. Дисертаційну роботу присвячено вирішенню теоретико експериментального наукового завдання розвитку міжкультурної компетентності майбутніх магістрів військового управління у професійній підготовці. Актуальність дослідження зумовлена перспективою приєднання України до Євросоюзу і тісним партнерством з Північноатлантичним альянсом на тлі повномасштабних бойових дій, що розгорнулися на території України через збройну агресію Російської Федерації та вплинули на інтенсивність міжкультурного діалогу із західними партнерами та зміцнення міжнародних відносин. Курс освітнього процесу на європейські концепції і цінності визначено у Стратегії розвитку вищої освіти України до 2032 року через систему стратегічних та оперативних цілей і завдань: трансформації освіти у секторі безпеки та оборони відповідно до доктринальних підходів і принципів НАТО, створення умов для формування міжкультурної свідомості та компетентностей в умовах мультикультурності, інтернаціоналізації, глобалізації і цифровізації сучасного світу. Відповідно, сучасними вимогами до професійної діяльності військових фахівців є: зміщення акцентів на досягнення результатів навчання, якість професійного функціонування у міжкультурному середовищі, визнання відповідальності, самостійності, самореалізації, саморозвитку, акцентування на розвитку лідерських якостей, що визначають потребу в ефективній взаємодії, співпраці, швидкості навчання, гнучкого мислення, адекватного поводження в
міжкультурному середовищі та суб’єктному ставленні в умовах глобалізаційних та інтернаціоналізаційних процесів та виступають важливою складовою професійної підготовки військових фахівців. Теоретико-методологічним підґрунтям дисертації є ідеї філософії «діалогу
культур», «міжкультурного діалогу», розвитку міжкультурної «чуттєвості», діалогізму культури та міжкультурної комунікації, гуманістичної орієнтації на
загальнолюдські цінності, характеру взаємодії людини і культури, сутності міжкультурної суб’єкт-суб’єктної взаємодії, організації професійної підготовки майбутнього магістра військового управління на засадах співробітництва та партнерства, лідерства та толерантності, зорієнтованості на неперервне професійне зростання, розвивального значення культури, освіти, самореалізацію як суб’єкта міжкультурної комунікації, носія креативних ідей. У дисертації досліджено теоретико-методологічні засади порушеного наукового завдання у вітчизняній та зарубіжній педагогічної теорії і практиці, встановлено, що методологічною основою є сучасна освітня парадигма –компетентнісна. Конкретизовано структуру й доповнено зміст міжкультурної компетентності майбутніх магістрів військового управління як здатності провадити міжкультурну професійну комунікацію, суб’єкт-суб’єктну взаємодію на основі динамічної комбінації соціокультурних, культурологічних, комунікативних знань, умінь, володіння досвідом поводження в міжкультурному середовищі з метою ведення конструктивного міжкультурного діалогу та самореалізації у професійній сфері.
Обґрунтовано основні компоненти міжкультурної компетентності майбутніх магістрів військового управління (особистісний, афективний, когнітивний,
комунікативно-діяльнісний), для діагностування розвиненості яких визначено відповідні критерії (мотиваційний, суб’єктний, емоційний, когнітивний,
праксеологічний) та уточнено показники, а також чотири рівні розвиненості (низький, середній, достатній, високий). Обґрунтовано і спроєктовано модель розвитку міжкультурної компетентності майбутніх магістрів військового управління, що складається з концептуального, змістового, технологічного та результативного взаємопов’язаних блоків. Концептуальний блок містить методологічні підходи (компетентнісний, суб’єктно-діяльнісний, контекстний, культурологічний, андрагогічний, технологічний, розвивальний, аксіологічний, середовищний і системний) до
організації професійної підготовки,завдання, принципи, провідні ідеї дослідження.
