Шостак Р. Г. Формування управлінської компетентності майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту Збройних сил України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 ‒ «Освітні, педагогічні науки». – Національний університет оборони України, Київ, 2023.
У дисертації розв’язано наукове завдання у педагогічній теорії та практиці щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту Збройних сил (далі ‒ ЗС) України в процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ.
Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування управлінської компетентності фахівців у науково-педагогічній літературі. Обґрунтовано на провідних ідеях і положеннях системного, компетентнісного, контекстного та суб’єктно-діяльнісного методологічних підходів поняття «управлінська компетентність майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України» (далі ‒ майбутні офіцери ‒ фахівці зі фізичної культури і спорту) як їх професійно важливе психічне утворення, що складається зі сукупності ціннісно-мотиваційного, когнітивного, емоційно-вольового, функціонально-діяльнісного та суб’єктного компонентів, що містять управлінські цінності та мотивацію, знання, навички, уміння, професійно-важливі якості, відповідальність та автономність щодо управління фізичним вихованням військовослужбовців.
Обґрунтовано зміст компонентів управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ фахівців із фізичної культури і спорту. Зокрема, таких компонентів: ціннісно-мотиваційного, когнітивного, емоційно-вольового, функціонально-діяльнісного, суб’єктного.
Спроєктовано та експериментально перевірено професійно орієнтовану модель формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі їх професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти.
У результаті аналізу та узагальнення результатів констатувального етапу експерименту з’ясовано переважно низький рівень сформованості управлінської компетентності у майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту в процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ. Зокрема з’ясовано низький рівень умотивованості до обраного фаху; відсутність розуміння сутності й ролі управлінської компетентності як фахівця із фізичної культури і спорту. З урахуванням цих результатів здійснено педагогічне моделювання її формування в процесі професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ як організаційної умови її цілеспрямованого формування в процесі професійно-педагогічної підготовки.
Основними її блоками спроєктовано такі: цільово-методологічний, змістовний, суб’єктний, організаційно-методичний, діагностувально-результативний.
Розроблено методику та надано методичні рекомендації щодо формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти.
Розроблено такі основні етапи методики: ціннісно-мотиваційний, формувальний і завершальний.
Удосконалено критерії та показники діагностування сформованості управлінської компетентності майбутніх офіцерів ‒ начальників фізичної підготовки і спорту військових частин у процесі професійно-педагогічної підготовки в системі військової освіти. Зокрема, такі: аксіологічно-мотиваційний, знанієвий, індивідуально-психічний, управлінсько-діяльнісний, рефлексивний.
За результатами формувального етапу педагогічного експерименту з’ясовано позитивний вплив такого педагогічного моделювання на динаміку сформованості управлінської компетентності у майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту військових частин у процесі їх професійно-педагогічної підготовки в ВВНЗ як майбутніх суб’єктів військового управління.
Результати розрахунку статистичної достовірності експериментальних даних засвідчили, що педагогічні умови формування управлінської компетентності майбутніх офіцерів – фахівців із фізичної культури і спорту ЗС України сприяли забезпеченню результативності її формування, що має статистично значущу відмінність у порівнянні результатів констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту.
