У дисертації, для вивчення специфіки втілення комічних образів у балетній музиці Юрія Шевченка, виявлено, узагальнено й вивчено історіографію та джерельну базу. З метою якісного висвітлення комічних образів у балетній музиці Юрія Шевченка визначено загальнонаукові, спеціально-наукові й конкретно-проблемні методи дослідження.
Охарактеризовано балетні твори композитора та визначена система лейтмотивів у виставах «Буратіно і Чарівна скрипка» (з вересня 2022 року балет перейменовано на «Пригоди Піноккіо», але наукова робота здійснена за попередньою назвою з посиланнями на відеоматеріали під цією назвою) та «За двома зайцями». Система лейтмотивів у зазначених балетах сприяла формуванню комічних образів в музиці композитора.
Визначено специфіку балетної музики та розкрито її значення як органічної складової вистави, в якій концентровано музичний комплекс засобів виразності, лейтмотивної системи для розкриття змісту балетної вистави. Встановлено взаємодію у роботі композитора, балетмейстера і виконавців, які спираючись на сценарій, втілюють життя героїв комплексно, через засоби музично-хореографічної виразності: активність музично-сценічної дії, лаконічні та яскраві музичні теми індивідуалізують музичні образи, зокрема комічні.
Розкрито поняття «комічний образ» у балеті. На прикладі зазначених балетів проаналізовано комічні образи і розкрито специфіку втілення комізму у балетній музиці через засоби музичної виразності з системою лейтмотивів, лейттембрів; прийомів зображення танцювальних і нетанцювальних рухів (лейтрухів). Виявлено характерні ознаки комічних образів у балетній музиці: музична і хореографічна контрастність; взаємодоповненість музичного тематизму музичним інструментарім (тембром); активність розвитку музично-сценічної дії та хореографічної різноманітності.
Виявлено комічні образи у балетній музиці Ю. Шевченка «Буратіно і Чарівна скрипка». Доведено взаємозалежність музики і хореографії при формуванні комічних образів (Карабас-Барабас, кіт Базиліо, лисиця Аліса). Лейтсистема складається з лейттем, лейттембрів і лейтрухів. Серед лейттем з характерними лейттембрами відтворено елементи: ляльковості; комізму. Лейттембри музичних інструментів доповнюють розкриття комічних образів (Карабаса-Барабаса, лисиці Аліси, кота Базиліо).
Здійснено аналіз комічних образів у балетній музиці Ю. Шевченка «За двома зайцями». Виокремлено систему лейтмотивів комічних персонажів балету. Музична тематика українського міста, сцен народного гуляння доповнює розкриття комічних образів балету з використанням популярного народного інструментарію. Лейтрухи і комічні жести додають комізму до розкриття образів і ситуацій.
Встановлено спільні риси образів балету Ю. Шевченка «За двома зайцями» і однойменного фільму, які розподілено на візуальні (грим, зачіска, одяг), хореографічні (рухи, жести, міміка) та музичні (лейтмотиви, лейттембри, інструментовка).
Уточнено методику аналізу балетної музики з акцентом на розкритті комічних образів, яка включає характерні засоби музичної і хореографічної виразності. Відзначено вживання українського музичного фольклору, джазово-естрадних інтонацій і ритмів в авторській музиці.
Ключові слова: Ю. Шевченко «Буратіно і Чарівна скрипка», Ю. Шевченко «За двома зайцями», балетна музика, балет, постмодерн, українська художня культура, танець, хореографія, балетний театр, фольклор.
