Актуальність дослідження зумовлена виявленням суперечностей, які виникають у процесі підготовки кваліфікованого викладача співу, спроможного успішно здійснювати професійну діяльність на основі ефективного впровадження академізації освітнього процесу в мистецьких школах. На основі результатів аналізу досліджень з філософії, культурології, музикознавства, театрознавства, психології, педагогіки було визначено актуальний понятійний тезаурус: академічне вокально-виконавське мистецтво, академізм, італійська вокальна школа bel canto, академічний вокал, вокальна культура, вокальна культура майбутніх учителів, вокальна культура майбутнього викладача музики, вокальна культура студентів інститутів мистецтв, вокальна культура особистості, виконавська культура, культура власного вокального виконання. Опрацювання наукових джерел дозволило уточнити зміст категорії академічної вокально-виконавської культури та сформулювати поняття академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл, формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах.
З метою усвідомлення ролі академічної вокально-виконавської культури у структурі підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах проаналізовано навчальний план, освітній стандарт підготовки молодшого бакалавра, програми та робочі програми освітніх компонент фахової підготовки спеціальності 025 Музичне мистецтво спеціалізації «Спів». Порівняльний аналіз нормативних документів фахових мистецьких коледжів України підтвердив нашу думку, що ресурс для формування академічної вокально-виконавської культури у структурі підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах використовується не повною мірою. З метою пошуку можливостей трансформації змісту освітніх дисциплін підготовки майбутніх викладачів мистецьких шкіл в аспекті формування академічної вокально-виконавської культури у фахових коледжах розглянуто навчальні програми ОК «Сольний спів», «Клас ансамблю», «Майстерність актора», «Сценічна підготовка», «Культура мови», «Методика навчання співу».
Зміст академічної вокально-виконавської культури, як і мистецтва академічного співу взагалі, виявляється через накопичення й високий рівень оволодіння довершеними технологіями bel canto, еталонним співом, стиле- та жанровідповідністю власної інтерпретації вокальних творів світової оперно-камерної музики. Структуру академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів мистецьких шкіл представлено мотиваційним, когнітивним, виконавським та педагогічним компонентами. Мотиваційний компонент виявляється через позитивне ставлення майбутніх викладачів мистецьких шкіл до вокально-педагогічної діяльності на засадах академічності, інтеграцію різних мотивів, їх спрямованість до педагогічної сфери; активізацію прагнення здобувачів до оволодіння знаннями, вміннями та навичками художньо-естетичної системи bel canto на високому рівні. Когнітивний компонент включає широку ерудицію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у сфері академічної вокальної культури і забезпечує теоретичне підґрунтя для успішного оволодіння здобувачами знаннями, вміннями та навичками на високому рівні, необхідному для здійснення успішної професійної вокально-педагогічної діяльності. Виконавський компонент передбачає творчу самореалізацію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у фахових коледжах у вокально-виконавській діяльності у репетиційному, сценічному, ілюстративному форматах; активізацію практичної апробації технологій школи bel canto, академічного тону, резонаторного співу, імпедансу, опори дихання, філірування та ін.; збагачення емоційного інтелекту, досвіду інтерпретації різних художніх образів вокальних творів та комунікації зі слухацькою аудиторією, сценічної витримки й акторської майстерності. Педагогічний компонент визначає педагогічну самореалізацію майбутніх викладачів мистецьких шкіл у процесі методичної та практичної підготовки у фахових коледжах; активізацію практичної апробації принципів академічної вокальної школи в середовищі учнів, постановки голосу учня в академічній манері, опрацювання академічного вокального дитячого репертуару, підготовки учнів до концертних виступів, показових занять, традиційної та інноваційної системи методів, форм, прийомів формування академічної вокально-виконавської культури учня спеціалізованого мистецького закладу; збагачення творчого характеру педагогічної діяльності цінностями академічної вокально-виконавської культури, комплексу професійних компетентностей – здатністю до методичного проєктування занять на основі традицій школи bel canto, педагогічного мислення – особистісним смислом зростання культури розуміння академізації вокальної підготовки учнів.
Визначено низку актуальних загальнонаукових підходів: культурологічний, аксіологічний, комунікативний, акмеологічний, компетентнісний, особистісно-орієнтований. Доведено дієвість відповідних до підходів педагогічних принципів.
