Одержані в дисертаційній роботі результати в сукупності вирішують наукове завдання, що полягає у розробленні розроблення платформи повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії України в умовах євроінтеграції.
У дисертаційній роботі проведено аналіз та здійснено узагальнення філософських підходів до сутності та функціонування категорії «туризм». Здійснення аналізу філософських поглядів різних часів та географічних просторів надало підстави стверджувати, що розвиток туризму у контексті філософії передбачає постійний діалог різних етнічних культур та міжрелігійну взаємодію між ними з метою формування толерантної культури та попередження міжетнічних конфліктів в інтеграційних процесах, які відіграють чималу роль у глобалізаційному розвитку. Здійснений під час дослідження аналіз євроінтеграційної політики інноваційного розвитку як процесу добровільного створення спільних інституцій та поступове вироблення спільних політик шляхом укладення договору між незалежними державами з метою досягнення спільних цілей та захисту спільних інтересів, дозволив сформувати авторське визначення сутності євроінтеграційної політики управління розвитком туристичної індустрії як комплексної діяльності кожної конкретної держави в галузі туризму як сфери суспільного життя, мета якої полягає у створенні законодавчих передумов та виконавчих ініціатив для здійснення інтеграції держави в ЄС шляхом приведення її у відповідність нормам, вимогам та стандартам Європейського Союзу. Таке визначення, на відміну від наявних, враховує умови євроінтеграції та глобальних викликів сучасності та побудовано на основі критеріальної карти розвитку сталого туризму в умовах євроінтеграції, що дозволяє оцінити чинники, які формують той чи інший критерій та є основою розвитку сталого туризму в умовах євроінтеграційного курсу України.
У ході дослідження встановлено, що євроорієнтований розвиток туристичної індустрії в сучасних економічних умовах може бути забезпечено великою різноманітністю інноваційних рішень, починаючи від перетворень у менеджменті та маркетинговій діяльності туроператорів та турагентів та закінчуючи диверсифікацією самого турпродукту та способами обслуговування споживачів. На цій основі в роботі удосконалено науковий підхід до визначення напрямків розвитку туристичної індустрії України, який, на відміну від наявних, представлено у вигляді графічної моделі інноваційних рішень у контексті євроінтеграційного розвитку, основними елементами якої є конкретні типи інноваційних рішень, специфічні характеристики туристичних послуг, рекомендовані напрямки діяльності та безпосередньо ІТ-новації в туристичній сфері, що дозволить досягти цілей євроінтеграційного розвитку туристичної індустрії України. За результатами проведеного дослідження дістав подальшого розвитку науково-методичний підхід щодо використання інструментарію забезпечення створення зовнішніх стимулюючих чинників і обставин задля надання нових можливостей населенню за рахунок його розвитку та навчання, який, на відміну від попередніх наукових напрацювань, систематизовано за чотирма категоріями інструментів залучення жителів до розвитку сфери туризму: соціальні, творчі, організаційно-економічні інструменти та інструменти просування, що дозволить ефективно подолати умови і чинники невдоволення населення та створити нові можливостей для підвищення якості життя, збереження та розвитку людського капіталу.
Сформовано та обґрунтовано платформу повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії в умовах євроінтеграції. Головними векторами повоєнного відновлення туристичної індустрії встановлено якість і стандарти, розвиток навичок, маркетинг та брендинг, ринкову аналітику, а також логістику та інфраструктуру. Визначено, що метазавданням платформи повоєнного відновлення та управління розвитком туристичної індустрії України в умовах євроінтеграції має стати підвищення її вкладу в економіку України за умов дотримання європейських цінностей. Встановлено напрямки розвитку туристичної індустрії у стратегічній перспективі євроінтеграції.
