Гавдей С. В. Організаційно-економічне забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії.

Об’єкт дослідження – процеси розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методичного забезпечення та практичного інструментарію формування механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. Методологічними аспектами дослідження є положення вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії. У дисертації застосовано наступні методи дослідження: індукції та синтезу – для дослідження категоріального апарату; дедукції та аналізу – для дослідження чинників розвитку туристичного сектору в умовах пандемії; системний – для формування механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору; абстрактно-логічний – для розроблення висновків, узагальнень та рекомендацій; історичний – для вивчення зарубіжного досвіду впливу пандемії на туризм; ряди динаміки – для статистичного аналізу традиційних та новітніх чинників розвитку туристичного сектору України; структурний – для відображення взаємозв’язків складових механізму організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектор; групування – для систематизації чинників розвитку туристичного сектору; порівняльний – для зіставлення зарубіжних та вітчизняних інструментів економічного та організаційного забезпечення розвитку туристичного сектору; економіко-статистичний – для збору інформації, її обробки та представлення одержаних результатів; кластерного аналізу – для групування у кластери інструментів економічного та організаційного розвитку туристичного сектору; дискримінантного аналізу – для підбору інструментів забезпечення розвитку туристичного сектору в Україні; графічний – для наочного відображення результатів дисертаційної роботи.Отримані в ході дослідження висновки викликають зацікавленість як у науково-теоретичному, так і в практичному аспектах можливістю їх використання при формуванні державних та регіональних програм розвитку туристичного сектору, а також у господарській діяльності туристичних підприємств.Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що удосконалено: механізм організаційно-економічного забезпечення розвитку туристичного сектору в умовах пандемії; методичне забезпечення щодо структуризації чинників розвитку туристичного сектору з врахуванням їх регіональної інтерпретації та впливу пандемічних умов; теоретичний базис сутності поняття «туристичний сектор»; модель забезпечення розвитку туристичного сектору України в умовах пандемії; дістали подальшого розвитку пропозиції щодо врахування зарубіжного досвіду впливу пандемії на туристичний сектор в українських реаліях, які полягають у реалізації не тільки короткострокових завдань, пов’язаних із стабілізацією системи через диверсифікацію туристичного продукту, знижки, скорочення робочої сили, нові маркетингові та інформаційні стратегії та ін., але й вирішенні довгострокових проблем.