З'ясовано сутність організації використання рекреаційного землекористування в межах водоохоронних зон територій міст, узагальнено еколого-економічні та соціальні проблеми рекреаційного землекористування великих міст і визначено методологічно-методичні основи його формування й розвитку. Обґрунтовано, що рекреаційне землекористування, як правило,
залежить від уречевленості земельних ділянок та прав на них, термінів дії, видів прав та якості їх захисту, виду рекреаційної діяльності, обумовленої режимом використання земельних та інших природних ресурсів, її ефективності, інституціонального середовища, просторових характеристик і багатьох інших факторів та за своєю сутністю є соціо-економічним і екокультурним феноменом сучасності. Обґрунтовано, що рекреаційне зонування землекористування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг реалізується в розрізі підтипів землекористування. Розроблено логічнозмістовну модель багатофункціонального міського землекористування у межах територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Обґрунтовано, що рекреаційне зонування землекористування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг реалізується в розрізі підтипів землекористування. Обґрунтовано етапи виконання комплексної оцінки ресурсів для розвитку рекреаційного землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Розроблено логічно-змістовну схему методологічного процесу формування рекреаційного землекористування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг у межах міст. Досліджено тенденції розвитку рекреаційного землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг у межах території міста Київ. З'ясовано, що у м. Київ спостерігалося збільшення соціальних втрат на 1 236,6 млн грн, економічних – на 1 669,2 та бюджетних – на 121,8 млн грн унаслідок незадовільної реалізації управлінських заходів щодо зниження рівня екологічної небезпеки. Розроблено пропозиції щодо створення єдиного інституціонального простору, яке б докорінно змінило правила та норми рекреаційного землекористування. Запропоновано індекс рекреаційного благополуччя (Ірб) землекористування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг як інтегральний показник. Обґрунтовано зонування території за величиною індексу рекреаційного благополуччя. Сформовано основні напрями вдосконалення інституційного забезпечення розвитку міського рекреаційного землекористування водоохоронних зон і прибережних смуг, його еколого-економічного та інституційного розвитку, а також методичних підходів до оцінки вартості рекреаційного землекористування прибережних захисних смуг. Обґрунтовано, що природно-рекреаційний потенціал землекористування створюється у процесі освоєння земель для рекреаційних цілей. Запропоновано класифікацію землекористування прибережних захисних смуг у містах за типами розвитку функціональних зон. Відповідно до розрахунків, найбільшу вартість у межах прибережної захисної смуги, наприклад іхтіологічно-ботанічного заказника місцевого значення «Озеро Вербне», одержано за методикою нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (2016 р.) – 19 729 тис. грн за 1 га землекористування пляжів.
