Дисертаційна робота: 222 с., 25 табл., 46 рис., 14 дод., 223 джерела.
ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО, МАШИНОБУДІВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, УПРАВЛІННЯ, КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, КОНКУРЕНЦІЯ, РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПОКАЗНИК, МЕТОД, БЕНЧМАРКІНГ, СТРАТЕГІЯ, СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ГАРМОНІЗАЦІЯ, МЕХАНІЗМ
Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних основ, пошук практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування підприємств машинобудування у конкурентному середовищі шляхом удосконалення управління ними на підґрунті гармонізації механізму дієвого управління конкурентоспроможністю зазначених підприємств.
Об’єктом дослідження є процес ефективного функціонування підприємств машинобудування у конкурентному середовищі. Предметом дослідження є теоретико-методичні та науково-прикладні засади ефективного функціонування підприємств машинобудування у конкурентному середовищі з метою удосконалення управління ними на підґрунті гармонізації механізму дієвого управління конкурентоспроможністю зазначених підприємств.
Ключові теоретичні й практичні доробки ґрунтуються на положеннях економічної теорії, теорії і практики управління, маркетингу та використанні таких методів, як метод узагальнення – для визначення сутності, ролі та основних аксіом стосовно ефективного функціонування підприємств; методи аналізу й синтезу, індукції і дедукції, системний та ситуаційний підходи – з метою дослідження процесів у функціонуванні машинобудівних підприємств; економіко-математичні, вибіркових спостережень, порівняльного аналізу – для аналізу діяльності підприємств машинобудування й прогнозування та ін.
Для досягнення зазначеної вище мети дослідження у дисертаційній роботі вирішено та висвітлено низку наукових завдань, пов’язаних з обґрунтуванням науково-методичного підходу до імплементації засад гармонізації механізму ефективного управління функціонуванням машинобудівних підприємств із пропонуванням відповідного показника стосовно гармонізації. Підкреслено, що управління є складовою частиною функціонування. Уточнено економічну сутність понять «конкурентоспроможність» та «механізм управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств», запропоновано трактування категорії «ефективне функціонування» підприємств машинобудування. Розглянуто важелі та механізми ефективного функціонування підприємств машинобудування у конкурентному середовищі з метою дієвого управління. Сформовано авторське бачення місця системи управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств у стратегічному управлінні. Дослідження підходів до визначення результативності процесів у функціонуванні машинобудівних підприємств дозволило обґрунтувати оновлені методичні підходи до оцінювання ефективності як якісної складової результативності процесів. Підкреслено, що ефективне функціонування машинобудівного підприємства є основою його конкурентоспроможності, його здатності діяти з визначеним рівнем результативності процесів. Не ігноруючи арсеналу сучасних методів оцінки, за допомогою яких досліджуються проблеми та можливості управління конкурентоспроможністю машинобудівних підприємств, запропоновано доповнити ці методики SEE-аналізом.
Досліджено стан та тенденції розвитку підприємств машинобудування у контексті виходу продукції на міжнародний ринок. Обґрунтовано необхідність виокремлення поняття гармонізації із відповідним індексом. Окреслено науково-методичний підхід до обчислення інтегрального показника процесу – індексу результативності учасника процесу. Виокремлено основні складові системи управління функціонуванням підприємств машинобудування у конкурентному середовищі. Окреслено зміст та рівні конкурентоспроможного потенціалу, зосереджено увагу на конкурентоспроможному потенціалі розвитку. У контексті дослідження конкурентоспроможного потенціалу розвитку запропоновано виокремлювати з груп підприємств групу підприємств-лідерів/окреме підприємство-лідер у відповідності до певних стратегічних пріоритетів.
У межах загальної економічної Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області уточнено організаційно-управлінські проблеми досліджуваних підприємств й шляхи їх вирішення. Розроблено систему цільових і контрольних показників, яка дозволяє здійснювати управління, а також контроль за діяльністю компонентів та механізмів реалізації завдань стратегічного розвитку машинобудівних підприємств у системі управління їхньою конкурентоспроможністю. З метою деталізації обов’язків та повноважень підрозділів, посадових осіб, тощо, розроблено «дорожню карту» щодо реалізації завдань стратегічного розвитку за кожним з компонентів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розвитку теоретико-методичних положень до рівня конкретних методичних і практичних рекомендацій щодо ефективного функціонування машинобудівних підприємств у конкурентному середовищі у контексті управління.
