У дисертації проведено комплексне дослідження щодо подальшого розвитку теоретичних, методичних та практичних положень, які визначають еколого-економічні та інституційні засади формування нетрадиційного сільськогосподарського землекористування в контексті екологізації та капіталізації землекористування в межах сільських територій. Обґрунтовано, що під нетрадиційним сільськогосподарським землекористуванням розуміється процес організації економічно ефективного, еколого безпечного та соціально-орієнтованого використання сільськогосподарських земель як засобу основного виробництва в тісній взаємодії з навколишнім природним середовищем, та із відносинами власності на землю. Обґрунтовано, що формування нетрадиційного сільськогосподарського землекористування повинно базуватися на принципах: безпеки здоров'я в контексті виробництва екологічно чистої продукції та збереження і відновлення природних ресурсів та біорізноманіття; екології в контексті адаптації до місцевих умов, культури та масштабу землекористування; справедливості в контексті розширення соціально та екологічно справедливого землекористування та збереження землі для майбутніх поколінь; турботи в контексті обережності та відповідальності щодо організації нетрадиційного сільськогосподарського землекористування, управління, розвитку та технологій. Обґрунтовано, що існує пряма залежність між величиною доданої вартості, створеної на 1 га сільськогосподарських угідь і вартістю сільськогосподарського землекористування. Обґрунтовано, що методи організації використання земель в процесі формування та функціонування нетрадиційного сільськогосподарського землекористування повинні забезпечити: покращення структури і родючості ґрунту; запобігання ерозії та іншим процесам деградації земель і ущільнення ґрунту; сприяти біологічному розмаїттю; застосовувати сівозміни; використовувати поновлювані джерела енергії. Розроблено логічно-змістовну модель методології визначення основних складових систем традиційного та нетрадиційного сільськогосподарського землекористування. З'ясовано, що кількість і якість землі, що є доступною для виробництва продуктів харчування, знаходяться під урбанізованим тиском через рішення і вимоги, які пред’являються споживачами, виробниками і урядами. З'ясовано, що також зростають і обсяги наукових досліджень щодо розвитку нетрадиційного сільськогосподарського землекористування. Обґрунтовано, що впровадження інноваційних заходів у сільське господарство сприятиме зростанню агровиробництва в Україні. Обґрунтовано, що сільський зелений туризм практично єдина галузь, яка на початковому етапі не вимагає інвестицій, великих капітальних вкладень, але може принести велику користь сільському населенню, насамперед, тим, що розширює ринок збуту вітчизняних товарів і послуг, створює нові робочі місця і сприяє надходженню іноземної валюти. Обґрунтовано, що із зростанням площі нетрадиційного сільськогосподарського землекористування, зокрема, щодо вирощування органічної продукції до 2030 року (до 800 тис. га) виробництво може скласти від 4,8 до 7,5 млн т в 2025 році, а також від 5,6 до 8,8 млн т в 2030 році, що призведе до показників доданої вартості в діапазоні від 20,4 до 180 млн євро в 2025 році та від 24 до 212 млн євро у 2030 році. Сукупна додана вартість за сценарієм «зеленої» економіки може зрости на 1,44 млрд євро до 2025 року і на 2,27 млрд євро до 2030 року в порівнянні з 2020 роком. Розроблено логічно-змістовну ієрархічну структурну схему інституціонального середовища формування нетрадиційного сільськогосподарського землекористування. Обґрунтовано, що формування нетрадиційного сільськогосподарського землекористування включає оптимізацію біологічних процесів трансформації органічної речовини в агроценозах для забезпечення співвідношення C/N в межах рекомендованих оптимальних 20–30/1. Обґрунтовано, що ефективність реалізації нетрадиційного сільськогосподарського землекористування (щодо удосконалення структури посівів (насичення нішевими та нетрадиційними високорентабельними та екологічно безпечними) в організацію угідь та впорядкування сівозмін становить 4 228 грн/га, балансова вартість орних земель землекористування складатиме 86 073 грн/га або на (86 073–58 613) 27 460 грн/га є більшою від існуючого варіанту. Нормативна грошова оцінка орних земель, яка використовується для оподаткування, становитиме 39 124 грн/га. За нормативної грошової оцінки орних земель згідно з даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру вартість землекористування становить 26 531 грн/га, а за інвестиційним проєктом нетрадиційного сільськогосподарського землекористування вона зростає у 1,5 раза. Відповідно і бюджетні надходження від земельного податку зростуть у 1,5 раза.
