В дисертації розглянуто методологічні основи управління економічною безпекою, визначено сутність й елементи системи економічної безпеки, обґрунтовано необхідність зміни парадигми управління внаслідок дії трансформаційних викликів сучасності, наведено принципи та інструменти системи забезпечення економічної безпеки на основі людиноорієнтованого підходу.
Сформульоване авторське бачення змісту системи управління економічною безпекою організації, окреслено складові збалансованої екосистеми економічної безпеки. Визначено можливості та необхідність застосування ризик-орієнтованого підходу при виявленні важливих загроз економічній безпеці. Узагальнено зовнішні дестабілізуючі фактори глобального характеру, які посилюють загрози для економічної безпеки складних економічних систем та організацій.
Обґрунтовано межі новітнього бачення системи економічної безпеки в контексті людиноорієнтованого підходу. Узагальнено тренди економічної безпеки, маркери сучасних трансформаційних процесів; категоризовано наукові погляди на безпеку згідно з людиноорієнтованим підходом, визначено вагомі ознаки його врахування в системі економічної безпеки; виокремлено ключові ризики та загрози людського розвитку, їх позитивний і негативний вплив.
Відзначено ознаки трансформації управлінської парадигми через ідентифікацію економічної безпеки особистості, створення кращого досвіду, формування нової цінності, розбудову економічної стійкості. Визначені основні принципи та сучасні інструменти, які використовуються при формуванні системи економічної безпеки з урахуванням людиноорієнтованого підходу. Розроблено фреймворк застосування інструментарію забезпечення економічної безпеки на організаційному (приватному) рівні з урахуванням впливу інших рівнів.
Проведено багаторівневе оцінювання стану економічної безпеки, реалізованого з позицій інклюзивного розвитку, класифіковано ключові загрози, каталогізовано проблеми системи управління, відзначено специфічні детермінанти. Визначено основні загрози економічному розвитку на організаційному рівні, пов'язані з зовнішнім впливом. Проведено оцінку рівня критичності загроз економічній безпеці з позицій людиноорієнтованого підходу до початку та в період повномасштабної війни в Україні.
Здійснено комплексний аналіз зовнішніх та внутрішніх ризиків економічної безпеки, що впливають на захищеність економічного добробуту особистості. Обґрунтовано перелік новітніх типів загроз бізнесу та організаційному (приватному) рівню; здійснено оцінку критичності виявлених ризиків у довоєнний та воєнний період. Каталогізовано проблеми системи управління економічною безпекою з позицій відповідальності державного управління та менеджменту підприємств. Проведено оцінку реалізації принципів людиноцентризму в управлінні економічною безпекою, виокремлено індикатори оцінки ризиків економічної безпеки підприємств.
Розроблено парадигму модернізації та модель системи драйверів і загроз управління економічною безпекою підприємства з позицій безпеки особистості. Запропоновано розширення переліку об’єктів аналізу при оцінюванні рівня економічної безпеки підприємства через включення поведінкових моделей індивідів при плануванні заходів управління економічною безпекою. Виокремлено системоутворюючі фактори управління економічною безпекою підприємства, функції, цілі, зони збереження стійкості. Запропоновано механізм забезпечення проактивного підходу при оцінці та обробці ризиків економічної безпеки із застосуванням матриці складання профілів ризиків за рівнем критичності та ймовірності настання.
Представлено стратегічні цілі трансформації економіки в напрямі сприяння економічній безпеці підприємств; обґрунтовано положення розширення сфер соціальної політики та державних послуг в межах імплементації людиноорієнтованої моделі економічної безпеки. Удосконалено бачення змісту базового соціального забезпечення, наявність якого знижує ризики економічної, фінансової та соціальної незахищеності. Доведено вплив соціальних детермінант державної, локальної та організаційної політики на економічну безпеку індивіда. Запропоновано людиноорієнтовану рамку управління економічною безпекою підприємства.
Обґрунтовано теоретичні та практичні засади реалізації моделі управління економічною безпекою підприємства в умовах війни та післявоєнного відновлення. Простежено ключові ризики та втрати підприємницької діяльності, визначено сукупність управлінських дій щодо збереження та примноження конкурентоспроможності у період критичного зростання загроз та вимушеної релокації. Представлено авторський підхід до визначення впливу загроз на економічний стан та безпеку українських підприємств у воєнний та післявоєнний період. Запропоновано схему організаційно-економічного механізму управління економічною безпекою релокованих підприємств.
Ключові слова: економічна безпека, управління економічною безпекою, людиноорієнтований підхід, вектори ризику, економічно безпечна поведінка, зайнятість, людиноорієнтована модель економічної безпеки, критичні загрози, стратегія.
