У дисертації представлено цілісне дослідження проблеми формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу. Розкрито теоретичні аспекти проблеми формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу; проаналізовано педагогічні, психологічні, мистецтвознавчі наукові праці; систематизовано дослідження з питань теорії та методики мистецької освіти, педагогіки мистецтва, вокальної педагогіки, вокальної та методичної підготовки студентів у закладах вищої освіти; проаналізовано та систематизовано наукові праці з питань ефективної організації освітнього процесу, впровадження інноваційних методів навчання, розвитку творчої особистості, підготовки майбутнього конкурентоспроможного фахівця, який здатний до креативного, критичного, прогностичного, абстрактного мислення, саморегуляції та самоактивації у професійній діяльності. Розроблено науковий тезаурус проблеми формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи, до якого увійшли поняття, що розкривають сутність компетентнісної підготовки, методичну складову фахової підготовки та специфіку вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи.
У дослідженні з’ясовано сутність методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи. Визначено, що формування методичної компетентності майбутніх викладачів мистецької школи – це цілеспрямований, складний, динамічний процес набуття спеціальних знань, умінь, навичок та досвіду, необхідних для майбутньої вокально-методичної та вокально-педагогічної
3
діяльності. Поняття «методична компетентність майбутніх викладачів мистецької школи» трактується нами як динамічне фахово-особистісне утворення, яке є здатністю ефективно застосовувати набуті спеціальні (фахові) знання, вміння та навички для здійснення успішної вокально-методичної та вокально-педагогічної діяльності з метою забезпечення художньо-естетичних потреб учнів мистецької школи.
Розроблено структуру досліджуваного явища, що складається з мотиваційно-ціннісного, інформаційно-інноваційного, когнітивно-операційного, результативно-корекційного компонентів, які характеризуються такими показниками: виявлення внутрішньої мотивації до оволодіння методичною компетентністю, усвідомлення цінності методичної компетентності як самоцілі освітньої діяльності, усвідомлення цінності методичної компетентності як засобу для досягнення професійних цілей; здатність до ефективного оволодіння новими методичними знаннями й вміннями у сфері вокальної педагогіки, здатність до створення нових методичних ідей та методичних систем навчання співу, здатність до впровадження інноваційних методів та прийомів практичної діяльності для вирішення завдань вокальної педагогіки; розуміння специфіки навчання співу, особливостей та потреб учасників освітнього процесу, виявлення самостійного, критичного, оригінального, прогностичного мислення, абстрагування та самоконтролю у процесі навчання співу, здатність використовувати результативні засоби та методи навчання співу та розвитку співацького голосу, ефективно взаємодіяти зі всіма учасниками освітнього процесу; здатність до оцінки та аналізу власної методичної діяльності та здобутих результатів освітнього процесу, здатність до саморозвитку та самовдосконалення, безперервного розвитку методичної компетентності, здатність коригувати обрані методи впливу в процесі навчання співу задля досягнення цілі.
Визначено особливості організації вокальної підготовки майбутніх викладачів мистецької школи на заняттях сольного співу. З’ясовано, що у процесі вокальної підготовки використовуються різноманітні форми роботи: аудиторна (індивідуальні практичні заняття) та позааудиторна робота (консультації, репетиції, концерти, конкурси, майстер-класи тощо); самостійна та групова форми роботи; очна,
4
дистанційна та змішана. Визначено, що вокальна підготовка майбутніх викладачів мистецької школи є особистісно-зорієнтованим системним, послідовним та цілеспрямованим процесом, що будується на активній суб’єкт-суб’єктній взаємодії, тристоронній комунікації викладач-концертмейстер-студент. На заняттях сольного співу застосовується спеціальне навчально-методичне забезпечення: освітні та освітньо-професійні програми, робоча програма навчальної дисципліни, методичні матеріали та дидактичний супровід до аудиторних занять та самостійної роботи, електронні навчальні курси тощо; здійснюється підбір різноманітного вокально-педагогічного та концертного репертуару з опорою на національну музичну спадщину, з вивченням кращих зразків світового вокального мистецтва, враховуючи різножанровість та єдність технічної й художньої складових вокального твору.
