У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз теоретичних положень та практичних аспектів загальнокультурної підготовки майбутніх учителів музики (на прикладі бакалаврів) у ЗВО КНР та України для визначення напрямів взаємного використання педагогічно цінних ідей та узагальненого досвіду означеної підготовки в сучасних умовах розвитку китайської та української вищої музично-педагогічної освіти. Актуальність дослідження зумовлена такими основними чинниками, як: процеси гуманізації освітнього процесу та роль мистецтва у вирішенні таких завдань; значущість загальнокультурної підготовка майбутнього вчителя музики для забезпечення якісної освіти підростаючого покоління, задоволення його духовно-пізнавальних, соціально-культурних потреб, потреб самоактуалізації та самореалізації; педагогічна доцільність порівняльних досліджень шляхів розв’язання означеної проблеми в освіті різних країн, зокрема КНР та України. На основі аналізу широкого спектру наукових джерел висвітлено основні напрями наукового осмислення порушеної проблеми в китайській та українській психолого-педагогічній літературі, розкрито витоки ідей загальнокультурної підготовки майбутніх учителів музики в китайській і українській педагогічній думці, проаналізовано й уточнено суть основних понять, що стосуються проблеми дослідження, а саме: «особистість учителя музики», «загальна культура майбутнього вчителя музики», «загальнокультурна підготовка майбутнього вчителя музики» та її структура. 3 Схарактеризовано особливості системи вищої музично-педагогічної освіти у КНР та Україні, узагальнено її зміст та виявлено як спільні, так і специфічні риси, зокрема: значна відмінність у загальній кількості навчальних годин, характері й термінах здійснення практик; специфічна роль дисциплін ідейнополітичної спрямованості й особлива увага вивченню іноземної (як правило, англійської) мови в китайських закладах; ширший спектр дисциплін вільного вибору в українських університетах. Здійснення порівняльного аналізу форм і методів загальнокультурної підготовки майбутніх учителів у ЗВО КНР та України у процесі аудиторної та позааудиторної роботи уможливило з’ясування як їх спільних, так і відмінних рис, а саме: акцент на проведенні лекційних занять, використання сукупності інтегрованих методик викладання фахових дисциплін, переважне застосування національних платформ і ресурсів для дистанційного навчання, обов’язковість залучення здобувачів освіти до факультативних занять та позаудиторної роботи в китайських закладах. Між тим, відзначено використання широкого кола методів викладання фахових дисциплін в українських університетах. Визначено напрями взаємного використання узагальненого досвіду загальнокультурної підготовки майбутніх учителів музики у ЗВО КНР та України, а саме: – для вишів КНР, виходячи з досвіду України, може бути рекомендовано: розширення переліку загальноосвітніх та фахових («Здоров’я та безпека людини», «Рідна мова», «Шкільне хорознавство», «Мистецтво у ЗЗСО» тощо) дисциплін, кола навчальних форм (індивідуальні, практично-семінарські) та методів (метод обміну ролями або функціями, метод рольової маски, метод оприлюднення суперечностей, метод занурення в епоху); долучення студентів до гостьових лекцій; – у практику закладів України можуть бути залучені такі елементи китайського досвіду: підвищення статусу вчителя загалом та статусу вчителя музики зокрема; забезпечення полікультурного підходу до підготовки майбутніх учителів музики з використанням ресурсу дисциплін вільного вибору, залучення 4 до викладання навчальних курсів декількох викладачів («спільне навчання», «асистент викладача»), урізноманітнення видів та змісту практик, насамперед, соціально-культурного спрямування; розробка національних платформ і ресурсів для дистанційного навчання; – для ЗВО КНР та України доцільно активізувати взаємодію та реалізацію спільних програм і проектів, орієнтованих на академічну мобільність учасників освітнього процесу, проведення науково-практичних конференцій, семінарів, вебінарів, майстер-класів, запровадження роботи курсів вивчення китайської мови для українців та української – для китайців. Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вперше: схарактеризовано особливості системи вищої музично-педагогічної освіти у КНР та Україні, узагальнено її зміст та виявлено як спільні, так і специфічні риси, які відбивають своєрідність національної культури й освіти досліджуваних країн; зіставлено форми й методи загальнокультурної підготовки майбутніх учителів у ЗВО КНР та України у процесі аудиторної та позааудиторної роботи та схарактеризовано їх спільні та відмінні риси; визначено напрями взаємного використання узагальненого досвіду загальнокультурної підготовки майбутніх учителів музики у ЗВО КНР та України.
