У вступній частині розглянуто та обгрунтовано актуальність тематики, розкрито мету та завдання дисертаційного дослідження, визначено хронологічні та територіальні межі, методологічні принципи. Також зазначено наукову новизну та практичне значения отриманих результатів, особистий внесок дисертанта та апробацію упродовж періоду роботи над тематикою. Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» присвячено аналізу історіографічного надбання та джерел щодо розгляду та вивчення постатей міських голів Одеси та їхньої діяльності. Окрему увагу приділено принципам та методам дослідження, термінологічним особливостям відповідно тематики. Завдяки проблемно-хронологічному принципу, історіографію було систематизовано та поділено на три періоди: історіографія Нового часу, радянська i сучасна (українська й іноземна) історіографія. Перший період відзначаеться насиченістю узагальнених історичних нарисів стосовно життя та розвитку міста за декілька десятиріч або століття. Радянські історики продовжили традицію описової роботи з історії міста та краю, проте окремих досліджень особистостей дворянського походження не здійснювалося через неприйнятність з ідеологічного боку, а події та явища пореформеної доби досить часто навмисно замовчувалися. На сучасному етапі дослідження відбулась активізація проблематики історії міського самоврядування XVIII- початку XX ст. різних українських міст. Це відзначилося появою окремих наукових публікації про міських голів Одеси 1863-1914 pp. Джерельна база наповнилася новими віднайденими документами, перехресне вивчення яких дае змогу якнайбільше розкрити історичних постатей у рамках їхньої професійної діяльності та як особистостей. Докладно пояснення обраний спектр загальнонаукових та спеціальних методів, методологічних принципів, ключових термінів. Другий розділ «Формування особистості та життевий шлях міських голів» зосереджено на компонуванні віднайденого біографічного матеріалу для формування колективного просопографічного портрету групи міських голів Одеси другої половини XIX початку XX ст. Постаті Семена Михайловича Воронцова, Миколи Олександровича Новосельського, Григорія Григоровича Маразлі, Валер’яна Миколайовича Лігіна, Петра Адамовича Крижановського, Павла Олександровича Зеленого, Василя Яковича Протопопова, Миколи Івановича Мойсеева та Бориса Олександровича Пелікана визначено як представників дворянських родів, з різними професійними оріентирами, майновими статками, сімейним станом та політичними поглядами. Також, ïx об'еднувала думська діяльність як гласних думи, членів управи, міських голів, а громадська діяльність — як учасників та очільників освітніх, культурних, професійних та благодійних товариств. Вони також мали i схоже оточення, перетиналися під час робочих та неформальних зустрічей. В результаті вивчення групи персоналій, стало зрозумілим, що когорта одеських міських голів мала строкатий характер. Більшість біографічних відомостей вдалося відновити, проте е ще персони, моменти та обставини, які потребують подальшого поглиблення та вивчення.
