У процесі дослідження за спеціально створеною програмою-питальником здійснено фіксацію та досліджено структурну організацію метеорологічної та астрономічної лексики східностепових говірок; систематизовано її за тематичними групами; осмислено лексико-семантичні особливості метео- та астрономенів; простежено просторові характеристики метео- та астроназв; осмислено зв’язки метео- та астронайменувань із позначуваними реаліями, ситуаціями та локальною специфікою світобачення, традиційними віруваннями й уявленнями діалектоносіїв; з’ясовано співвідношення метеорологічних та астрономічних номінацій східностепових говірок та відповідної лексики суміжних і віддалених українських діалектів, а також загальнонаціональної літературної мови.
У роботі вперше здійснено переконливу комплексну й системну характеристику метеорологічної та астрономічної лексики східностепових говірок степового діалекту південно-східного наріччя. Великий за обсягом фактичний матеріал, який укладено в «Словник метеорологічної, астрономічної та календарно-часової лексики східностепових говірок», відобразив сучасний стан, специфіку функціонування окресленої лексики в новостворених говірках.
У межах аналізованої ТГЛ «Метеорологія» виявлено 10 ЛСГ («Назви на позначення погоди», «Назви, пов’язані зі станом погоди», «Назви засухи, сухої пори року», «Назви вітру та пов’язаних явищ і процесів», «Назви атмосферних опадів» («Назви, пов’язані зі снігом», «Назви, пов’язані з дощем»), «Назви оптичних явищ» («Назви веселки», «Назви марева»), «Назви атмосферних явищ» («Назви, що мають світлові і звукові прояви в атмосфері», «Назви, пов’язані з росою, туманом», «Назви хмар та суміжних процесів»), «Назви морозу та пов’язаних явищ», «Назви та процеси, пов’язані із замерзанням води», «Назви, пов’язані з відлигою»). Найчисленнішою є семантична група «Назви, пов’язані зі снігом» (29 сем), розташована у складі ЛСГ «Назви атмосферних опадів».
У межах ТГЛ «Астрономія» зафіксовано 5 ЛСГ («Загальні назви астрономічних і суміжних понять», «Назви зорі, її різновидів та пов’язаних процесів», «Назви галактики і сузір’їв», «Назви Місяця, його фаз та пов’язаних процесів», «Назви Сонця та пов’язаних із ним понять»), із-поміж яких високою функційною активністю відзначено ЛСГ «Назви Сонця та пов’язаних із ним понять» (12 сем).
В аналізованих ТГЛ основну частину словникового складу реалізовано загальновживаними назвами (поïгода, гоïдина, неïгода, зïлива, ïрадуга, сухоïв’іĭ, ïв’ітер, ïвихор, боïлото, тепïл'ін', в’ідïлига, ïзасуха, сïпека, жаïра, р'івïч'ак, холодïнеч'а, буïрул'ка, кригоïх’ід, ïзатишок та ін.); частотні запозичення з російської мови, про що свідчить, зокрема, й відповідне фонетичне оформлення (ïот':еп'ел', духоïт'іш'ч'е, дуïбар', іспаïр'ен'ійе, в’ïйуга, ïізморозс', м’іïт'ел', кïрошка, сугïробп, троïпинка, сквозïн'ак, соïсул'ка, ïсолнце, восïход, рас:в'ет, ïс'ев'ерниĭ, ïйужниĭ, восïточ'ниĭ, ïзападниĭ та ін.); зафіксовано окремі архаїзми (зноĭ, ïвоздух, ïз'абпко, зв’ізïда та ін.), власне діалектні номінації (миïгич'ит', зал'іïпуха, коавïз'ел', суïп'олки та ін.).
У східностепових говірках помічено високу частотність синонімів, антонімів, порівнянь, фразеологічних зворотів та ін. Спостережено полісемічність номінативних одиниць, зафіксовано найменування з різним ступенем вияву ознаки, зокрема зі значеннями збільшеності (згрубілості) та зменшеності (пестливості). В аналізованих ЛСГ представлено значну кількість акцентних, фонетичних, морфологічних і словотвірних варіантів.
