Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» – Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», Київ, 2024.
За результатами клініко-статистичних та соціологічних досліджень встановлено, що у 40 % жінок активних курців найбільший термін цієї шкідливої звички становив 3 роки (40,0 %).
У жінок, що перебували під дією пасивного тютюнопаління найбільшу частку за терміном перебування під впливом тютюнопаління склали жінки, що знаходились під таким впливом терміном 1 місяць (26,6 %) та 3 роки (33,3 %).
З’ясовано, що майже половина жінок-активних курців (48,6 %) випалюють протягом доби від п'яти до десяти і більше цигарок.
У цих жінок: у активних курців найчастіше спостерігались хронічні запальні захворювання статевих органів (ХЗЗСО) - 66,6 %, у пасивних курців - 33,3 % випадків, а у жінок, що покинули курити – 20,0 % випадків; порушення менструального циклу (МЦ), зустрічались відповідно у 53,3 % жінок, у 33,3 % жінок та у 20,0 % жінок.
У жінок-активних курців концентрація грампозитивних стафілококів та стрептококів реєструвались в межах від lg4,0 КУО/мл до lg4,5 КУО/мл, кишкової мікрофлори - від lg3,9 КУО/мл до lg4,8 КУО/мл, грибів р. Candida - lg4,2 КУО/мл, гарднерельозу - у 20 %, хламідіозу – у 10 %, уреаплазмозу – у 15 %. Вірус генітального герпесу - у 15 % жінок.
Дослідження підтвердило істотне зростання рівнів імуноглобулінів G, A, M та лізоциму у жінок з запальними захворюваннями на тлі тютюнопаління.
Аналіз виявив порушення МЦ та зміни в рівнях гонадотропних і статевих гормонів, зокрема підвищення фолікулостимулюючого гормону, лютеінізуючого гормону (ЛГ), що свідчить про дисбаланс гормональної регуляції репродуктивної системи.
Концентрація ЛГ у жінок активних курців в першу фазу МЦ достовірно відрізнялися від показників у жінок пасивних курців.
Відмічено зростання стрес-асоційованих гормонів пролактину і кортизолу у жінок активних курців. У них було зафіксовано виражені психоемоційні порушення, такі як підвищена нервозність і емоційна виснаженість.
Спостерігалася підвищена частота виявлення патологій шийки матки у курців з інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
Встановлено зниження концентрації малонового диальдегіду та гідроперекиси, що свідчить про наявність оксидативного стресу у жінок-курців з ІПСШ.
Обґрунтовані методи діагностики та оптимізована тактика лікування і профілактики запальних захворювань статевих органів у жінок фертильного віку (ЖФВ) викликаних ІПСШ на тлі тютюнопаління та довів високу ефективність.
Наукова новизна дослідження.
Проведені комплексні дослідження дозволили з’ясувати сучасні етіологічні чинники ХЗЗСО у ЖФВ викликаних ІПСШ та визначити основні патогенетичні механізми порушення РЗ на тлі тютюнопаління. Вперше на основі клініко-статистичних та соціологічних досліджень проведених у таких жінок були визначені особливості перебігу ХЗЗСО, викликаних ІПСШ.
На основі визначення стану різних органів і систем організму у обстежених жінок та проведених за допомогою загальноклінічних, біохімічних, мікробіологічних, гормональних, психологічних, морфологічних та статистичних досліджень визначені патогенетичні взаємозв’язки між ХЗЗСО, станом РЗ та тютюнопаління.
З урахуванням отриманих результатів оптимізовані методи діагностики лікування та профілактики, направлені на покращення стану РЗ таких жінок.
Практичне значення отриманих результатів.
ЖФВ з ХЗЗСО викликаними ІПСШ на тлі тютюнопаління потребують регулярних скринінгів та моніторингу урогенітальної мікробіоти, моніторингу показників імунного статусу, оцінки гормонального стану з визначенням гонадотропінів гіпофіза, статевих гормонів та гормонів, пов'язаних зі стресом.
ЖФВ з ХЗЗСО викликаними ІПСШ на тлі тютюнопаління для подолання стресорних змін потребують надання регулярних психологічних консультацій та психоемоційного розвантаження.
Проведені дослідження дозволили оптимізувати діагностику, лікування та профілактику запальних захворювань статевих органів у ЖФВ викликаних ІПСШ на тлі тютюнопаління.
Дисертаційні дослідження впроваджено в практичну діяльність та учбовий процес медичних та учбових закладів України.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення роботи доповідались та обговорювались на наукових конференціях: 2022 р., м. Запоріжжя, 2022 р., м. Київ, 2022 р., м. Тернопіль, 2022 р., м. Київ, 2023 р., м. Київ, 2023 р., м. Запоріжжя.
