У даній дисертаційній роботі обґрунтовано вплив параметрів складу тіла на ендотеліальну функцію залежно від функціонального стану автономної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму, а також висвітлено вплив зміни складу тіла на стан серцево-судинної системи (ССС) у жінок зрілого віку.
Добре відомо, що ожиріння є каталізатором розвитку серцево-судинних захворювань, тому немало робіт присвячені цій тематиці. Визначення ожиріння з одного боку не є складним процесом, з іншого боку у науковій літературі згадується і про ≪парадокс ожиріння≫. Тому постає завдання у точнішому визначенні складу тіла та оцінки його впливу на здоров’я людини.
Вибірку досліджуваних складали жінки віком від 40 років до 60 років. Для дослідження показників складу тіла які включали посегментний вміст жирової та м’язовоїтканини ми користувалися вагами-аналізаторами Tanita BC-601. Визначення показника ендотеліальної функції (ЕФ) проводилося за допомоги аналізу пост-оклюзійної вазодилятації на реографічному комплексі ≪Реоком≫.
Дослідження автономної нервової системи (АНС) виконувалося при аналізі часових інтервалів між зубцями R-R моніторної електрокардіограми варіабельності серцевого ритму (ВСР), з використанням комп’ютерного кардіографічного комплексу ≪КАРДІОЛАБ≫ (ХАІ-Медіка). Після отримання частотних та часових методів ВСР, також було визначено показник активності регуляторних систем (ПАРС) автоматичним комп’ютерним аналізом комплексу ≪КАРДІОЛАБ≫, запропонованим Р.М. Баєвським.
Статистична обробка даних була проведена за допомоги комп´ютерної програми “Jamovi 0.8-1.0”(Affero General Public License 3). (STATISTICA)
Встановлено, що показники розподілу вмісту жирової тканини, статистично достовірно впливали на серцево-судинну систему. Загальний вміст жиру (ЗЖ) впливав на показники центральної гемодинаміки. (F = 5.600; p =0.000), а саме на загальний периферичний опір судин (ЗПО), хвилинний об’єм крові (ХОК) і ударний об’єм крові (УО) (F(20, 190)=4,6396, p=0,000); на показники варіабельності серцевого ритму (F = 1.829, p = 0.003), а саме на TP, CV, pNN50, RMSSD, SDNN, LF, VLF, СVort. Загальний вміст жиру в організмі, на тулубі (ТЖ), вісцеральний жир (ВЖ), загальна м’язова маса (ЗММ), а також м’язова маса на тулубі (ТМ) статистично достовірно впливали на показники ендотеліальної функції (R=0,271, R2=0,074, Ra2=0,042, F=2,365, p<0,042). Вміст вісцерального жиру мав статистично достовірний вплив на вазодиляторну функцію ендотелію та показав позитивну кореляцію із показником напруженості регуляторних систем і негативну кореляцію із показником ендотеліальної функції. Вміст безжирової маси (БЖМ) навпаки мав позитивну кореляцію із ЕФ.
У жінок у групі із нормальною масою тіла показники варіабельності серцевого ритму були оптимально-середньостатистичними, що характеризує здоровий стан автономної регуляції серця: TP (3850.902 ± 366.599), LF (1036 ± 107.258), VLF (1831.585 ± 207.380), CV (6.707 ± 0.313), SDNN (59.317 ± 2.952), RMSSD (43.463 ± 3.202), pNN50 (21.341 ± 2.589), CVort (6.439 ± 0.317). При цьому параметри ВСР, що відповідають напруженості регуляторних систем, наявності захворювань та дисфункцій, були відмічені у групі жінок із ожирінням: CV (5 ± 0.334), CVort (5.167 ± 0.338), SDNN (42.083 ± 3.151), RMSSD (30.417 ± 3.417), pNN50 (11.944 ± 2.762), TP (1974.139 ± 391.231), LF (612.778 ± 114.464), VLF (792.139 ± 221.314). Показники центральної гемодинаміки, на які мав вплив загальний вміст жиру у групі із ожирінням становили: найнижчий показник ЗПО (1402.921 ± 70.161) порівняно із іншими групами, найвищі показники ХОК (5.12 ± 0.2506) та УО (78.19 ± 3.85); а у групі із нормальною вагою тіла: найвище значення ХОК (1833.743 ± 78.667), найнижчі середні значення ХОК (4.12 ± 0.2810) та УО крові (63.51 ± 4.31). При збільшенні маси тіла імовірний розвиток компенсаторної гіпертрофії лівого шлуночка, зростання серцевого викиду крові, хвилинного об’єму крові та адаптаційно зниження загального периферичного опору. Проте, у всіх трьох групах у жінок УО крові відповідав узагальненим нормам.
Підсумовуючи результати дисертаційної роботи, жінкам зрілого віку з надмірною масою тіла можна рекомендувати моніторити склад тіла використовуючи аналіз вмісту жирової тканини як за допомоги ІМТ так і використовуючи біоімпедансний метод, з метою подальшої корекції складу тіла для профілактики серцево-судинних захворювань. Жінкам, які знаходять у групі ризику розвиту ССЗ, або жінкам у яких виявлена ендотеліальна дисфункція та напруженість активності регуляторних систем АНС, можна рекомендувати дотримуватися засад здорового способу життя, підтримувати фізичну активність та виконувати мінімум 6 тисяч кроків на день, з метою вірогідного зменшення загального та вісцерального жиру. Дана програма корекції складу тіла може слугувати передмедикаментозним лікуванням ендотеліальної дисфункції.
Ключові слова: ендотеліальна дисфункція, варіабельність серцевого ритму, центральна гемодинаміка, вісцеральний жир, ожиріння.
