Із використанням сукупності загальних і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання: логіко-семантичного, структурно-функціонального, абстрагування, формально-логічного, порівняльно-правового, теоретико-прогностичного, аналізу й синтезу, індуктивного та дедуктивного, статистичного та інших окреслено методологію дослідження.
Висвітлено розвиток криміналістичної науки, як закономірний, з урахуванням потреб практики, що визначає необхідність формування того інструментарію, з використанням якого досягаються цілі кримінального провадження, де існуючі методичного, організаційного, тактичного характеру рекомендації покладено в основу формування нових теоретичних розробок, що зосереджують увагу на особливостях діяльності в умовах епідемії (пандемії).
Висвітлено багатоаспектність проблематики забезпечення умов діяльності людей під час епідемії (пандемії) взагалі та проведення слідчих (розшукових) дій зокрема із пошуком шляхів її розв’язання в контексті завдань профільних відомств Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України та інших. Комплексний розгляд проблеми, що досліджується, реалізовано з урахуванням сучасних досягнень науково-технічного прогресу та існуючих наукових здобутків в галузі епідеміології, вірусології, психології, безпеки життєдіяльності, медицини та ін. як вітчизняних, так і закордонних дослідників.
Наведено найбільш небезпечні інфекційні захворювання, що набули поширення в світі та нашій державі, з аналізом статистичних даних, способів розповсюдження, основних синдромів захворювань та заходів, спрямованих на убезпечення від інфікування. Обґрунтовано значення відстеження симптомів захворювань, явна відсутність яких не визначає безпеку контактування із відповідними суб’єктами, бо може бути характерно для інкубаційного періоду розвитку інфекційних захворювань, що визначає необхідність сприйняття всіх учасників слідчих (розшукових) дій, сторонніх осіб, об’єктів, з якими доводиться стикатись, наприклад, під час огляду, обшуку і т. ін., як потенційних їх носіїв.
Запропоновано систему типізації осіб (правопорушників та постраждалих від кримінальних правопорушень), здійсненої на підставі простеженої динаміки статистичної звітності за статево-віковою характеристикою суб’єктів, з якими уповноваженим особам доводиться проводити слідчі (розшукові) дії в сучасних умовах, зокрема й викликаних пандемією COVID-19, як основи для рішень організаційного, тактичного та іншого характеру.
Сформовано сукупність чинників у визначенні засад організації й проведення слідчих (розшукових) дій під час епідемії (пандемії), із виділенням складових такого з них, як збройна агресія рф проти України, котрі збільшують ризик інфікування особливо небезпечними інфекціями, що дозволяють побудувати загальні уявлення щодо процесів та явищ, які формують відповідні умови реалізації уповноваженими особами завдань кримінального провадження.
