Карамушка Д. К. Управління розвитком сільськогосподарських підприємств у контексті стабілізації національної економіки

Карамушка Д.К. Управління розвитком сільськогосподарських підприємств у контексті стабілізації національної економіки. У процесі дослідження одержано такі наукові результати: вперше: - розроблено методичний підхід до прогнозування фінансових ризиків і загроз сталого розвитку сільськогосподарських підприємств, що заснований на інструментарії штучних нейронних мереж і моделі дерева рішень й дозволяє враховувати кількісні і якісні показники, екзогенні фактори впливу, критерії використання ключових ресурсів та сприяє обґрунтуванню управлінських рішень й стратегій розвитку сільськогосподарських товаровиробників; удосконалено: - концептуальні підходи до формування моделі управління економічним розвитком сільськогосподарських підприємств, які на відміну від існуючих обґрунтувань, передбачають оцінку альтернатив ефективності управлінських рішень на основі вирішення економіко-математичної моделі використання ресурсного потенціалу розвитку підприємства; - трактування поняття «організаційно-економічний механізм управління розвитком сільськогосподарського підприємства», що на відміну від існуючих, розглядається як система взаємопов'язаних складових, інструментів формування і реалізації управлінських впливів та елементів стратегічного планування й оперативного управління, оптимального співвідношення стратегем та механізмів їх впровадження, що визначають функціонування підприємств в умовах асиметричності інформації, технологічних й глобальних трансформацій та пріоритетності завдань стабілізації національної економіки; - методичне обґрунтування прийняття управлінських рішень й обґрунтування стратегії економічного розвитку на основі інструментарію нечіткої логіки, яке на відміну від існуючих, передбачає формування оптимальної стратегії розвитку в нестабільних економічних умовах та орієнтоване на виявлення умов адаптивності сільськогосподарських підприємств за допомогою моніторингу економічних результатів виробничих процесів, оцінки індикаторів реалізації стратегій й економічного прогнозування перспектив розвитку; дістали подальшого розвитку: - систематизація критеріальних ознак й складових процесу «економічний розвиток сільського господарства», який можна охарактеризувати показниками збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та підвищенням продуктивності сільського господарства; модернізацією структури й технологічного забезпечення агропромислового виробництва, його сталістю та екологічною безпекою; диверсифікацією виробничої діяльності; покращенням умов життя сільського населення, а також потенціалом екзогенних переваг (сприятливої зовнішньої кон’юнктури, доступу до технологій, відкритості ринків продукції та факторів виробництва); - методичний підхід до оцінки розвитку підприємництва в аграрній сфері, який базується на сучасному інструментарії аналізу конкуренції між суб'єктами агробізнесу й кількісних параметрах, що визначені на основі застосування модифікації методу TOPSIS (метод визначення порядку переваги за схожістю з ідеальним рішенням (The Technique for Order of Preference by Similarity to Ideal Solution - TOPSIS)) та ранжуванні сільськогосподарських підприємств регіону за ступенем їх підприємливості; - пропозиції щодо обґрунтування й реалізації стратегічних сценаріїв забезпечення економічного розвитку сільськогосподарських підприємств за допомогою систематизації класифікаційних ознак й виділення факторів екологічної стійкості, технологічного прогресу та соціально-економічних чинників, які детермінують стале зростання в аграрній сфері, а також виокремлення переваг синергетичного партнерства між урядовими органами, науково-дослідними установами та приватними структурами, що сприятиме успішній реалізації стратегічних пріоритетів розвитку сільськогосподарських підприємств; - пропозиції щодо реалізації потенціалу економічного розвитку сільськогосподарських підприємств за допомогою конкретизації управлінського інструментарію й комплексного підходу до інтеграції сталих практик (органічне землеробство та агроекологічні принципи); впровадження сучасних моделей фінансування, адаптованих до потреб аграрного сектору; сприяння розвитку освіти та програм підвищення кваліфікації, орієнтованих на сільські громади; створення сприятливого економічного середовища; формування інфраструктурного й інституційного забезпечення безперервного інноваційного процесу в агропромисловому виробництві. Ключові слова: розвиток сільського господарства, продуктивність, сталий розвиток, стратегії, інвестиції, інновації, зайнятість, управління ризиками, вплив на навколишнє середовище, агробізнес.