Дисертаційну роботу присвячено розробленню науково-методичних засад та організаційних механізмів управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій з огляду на глобальні світові тренди цифровізації бізнесу та суспільних відносин. В роботі розглянуто взаємозв’язок між різними аспектами управління організаційним розвитком: інвестиційними, безпековими, структурними, культурними, управлінськими, інформаційнотехнологічними, аспектами стабільності та організаційного навчання. Запропонований фреймворк розроблений за рахунок розширення та доповнення існуючих підходів до організаційного розвитку, що дозволило узгодити наукові засади щодо управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій. Узагальнено наукові підходи до трактування сутності організаційного розвитку та виділено основні важелі впливу управління організаційним розвитком за допомогою інформаційних технологій. Запропоновано ввести в термінологічний обіг такі поняття, як «організаційна натурація», «організаційна денатурація» та «організаційна ренатурація» як індикатори ступеня формування та реверсивності організаційної системи підприємства. Набули подальшого розвитку наукові засади структурування наукового досвіду з питань управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій, що відрізняється від існуючих комплексним системним поєднанням результатів бібліометричного, мережевого та патентного аналізу через використання інструментів VOSViewer та Gephi. В роботі виявлено щільність використання ключових термінів, а також на основі оцінки актуалізації термінів, хронології їх виникнення та використання, підтверджено подальші сфери розвитку досліджень управління організаційним розвитком підприємства за допомогою інформаційних технологій. Виявлено та описано еволюційно-констектуальні, а також географічно-інституційні закономірності у системі координат «період – дослідницький інтерес – географічне розташування». На основі статистичного та соціологічного аналізу, а також аналізу публікацій останніх років набуло подальшого розвитку визначення інвестиційних векторів управління організаційним розвитком підприємства шляхом виявлення каузальних зв’язків між різними характеристиками підприємств (вік, річний прибуток, величина, форма власності, напрямок діяльності) та їх ретроспективними та перспективними інвестиційними потенціалами. Завдяки евристичному дослідженню підтверджено гіпотези щодо регулярності та планомірності заходів організаційного розвитку залежно від розміру компанії, співвідношення між розміром компанії та питомими видатками на персонал, відповідності рівня наявних інвестиційних витрат для організаційного розвитку рівню потенційних інвестиційних видатків для цифровізації управління організаційним розвитком, а також готовність підприємства інвестувати у цифрові технології для організаційного розвитку. Окрім того, спростовано гіпотези щодо лінійної кореляції у співвідношенні віку компанії та регулярності і планомірності організаційного розвитку, щодо пропорційної залежності між розміром компанії та питомими видатками на персонал, щодо лінійної кореляції річного обороту підприємства та середніх питомих інвестицій у цифрові інструменти ведення бізнесу, а також щодо пропорційної залежності між розміром компанії за річним оборотом та потенційними витратами на цифрові технології для організаційного розвитку. Центральним елементом дослідження є взаємозв’язки між диференціальними показниками організаційного розвитку, на основі чого розроблено науковометодичні засади створення цифрового організаційного близнюка як реплікації системи управління організаційним розвитком підприємства, що комплексно поєднує моделі робочої продуктивності, організаційної культури, структури та стратегії, організаційної філософії та бачення, лідерства, а також мотивації на рівнях співробітника, групи, організаціїЗа результатами проведеного аналізу виявлено, що комбінація різних форм організаційного навчання є найбільш ефективною для підприємств. Удосконалено методичний інструментарій формування стратегій організаційної стійкості підприємства, що якісно відрізняється від існуючих системним комплексним поєднанням кореляційного аналізу у цифровому середовищі Semоpy за допомогою методу структурного моделювання для визначення зв’язків окремих детермінант на інтегральному рівні стійкості (стратегічний, управлінської, культурної, навчальної, психологічної, трудової, структурної та реляційної), а також нейро-мережевого моделювання для вибору стратегії організаційного розвитку залежно від результатів аналізу організаційної стійкості.
