Романаускас К. А. Методика розслідування завідомо неправдивих показань свідка і потерпілого

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню організаційно-тактичних основ розслідування надання свідком і потерпілим завідомо неправдивих показань. За результатами проведеного теоретичного аналізу й узагальнення емпіричного матеріалу розроблено наукові основи видової криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень цього виду, структурними елементами якої стали: криміналістична характеристика; особливості відкриття кримінального провадження та початкового етапу розслідування; обставини, що підлягають з’ясуванню; типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування; слідчі версії; тактичні особливості проведення допитів, слідчого експерименту; особливості призначення експертиз під час розслідування. Доцільність проведеного дослідження обґрунтовано тим, що сучасний стан наукового забезпечення проблем отримання показань свідка та потерпілого, особливостей їх перевірки й оцінки є достатньо розробленим, водночас як організаційно-тактичні засади розслідування завідомо неправдивих показань свідка та потерпілого досі залишалися поза увагою вчених. Установлено, що найчастіше свідками у кримінальних провадженнях, розпочатих за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, стають працівники правоохоронних органів, а також очевидці події або учасники суспільних відносин щодо яких допитано свідка чи потерпілого, котрий надав неправдиві відомості. Окреслено обставини, що мають становити предмет допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом надання завідомо неправдивих свідчень свідком і потерпілим. З’ясовано, що під час досудового розслідування надання свідком або потерпілим завідомо неправдивих показань виникає потреба у залученні експерта до проведення експертизи. Типовим є призначення судово-почеркознавчої експертизи, судово-психіатричної експертизи, судово-психологічної експертизи, зокрема і з застосуванням поліграфу, судово-телекомунікаційної експертизи, рідше – технічної експертизи документу. Охарактеризовано особливості призначення кожної із них під час розслідування надання свідком чи потерпілим завідомо неправдивих показань.