Дисертацію присвячено актуальній задачі пульмонології – розширенню знань стосовно уражень легень на тлі COVID-19 у різні періоди (гострий та постгострий (ранній, пізній, довготривалий)) та пошуку нових можливостей для прогнозування тяжкості перебігу хвороби. У дисертаційній роботі на основі особливостей клінічних та об’єктивних даних, а також візуалізаційних (КТ-ОГП, УЗД легень), функціональних (спірометрії, БПГ та методу визначення дифузійної здатності), лабораторних показників (KL-6), було визначено основні критерії для прогнозування тяжкості перебігу у гострому періоді, а також ступінь та характер ураження дихальної системи у залежності від рівнів вищезазначених параметрів, як у гострий, так і у постгострий періоди хвороби.
Було проаналізовано дані 132-х «медичних карток стаціонарних хворих» для проведення ретроспективного аналізу та виокремлення проблемних питань у веденні пацієнтів з COVID-19 які потребують вирішення. Таким чином, після постановки мети та задач дисертаційного дослідження, до проспективного етапу було включено 170 осіб із заключним діагнозом COVID-19 з ураженням легень та виділено чотири підгрупи: підгрупа 1 – хворі у гострому періоді хвороби, підгрупа 2 – хворі у ранньому постгострому періоді, підгрупа 3 – хворі у пізньому постгострому періоді, підгрупа 4 – хворі з довготривалим перебігом COVID-19, яким було проведено лабораторне, візуалізаційне та функціональне обстеження (крім гострого періоду). Залежно від тяжкості перебігу хвороби, всередині підгруп пацієнти були розподілені на тих що перенесли тяжкий перебіг, та тих що перенесли критичний.
Новизна дослідження та одержаних результатів.
Вперше комплексно (із застосуванням клінічних, функціональних та лабораторних показників) описані ураження легень у хворих на COVID-19 у різні періоди патологічного процесу (ранній, пізній, довготривалий). Встановлено кореляційні зв’язки між площею ураження легень за даним КТ-ОГП та ступенем ураження легень за даними УЗД у хворих на COVID-19.
Вперше визначені оптимальні строки для оцінки клінічних та візуалізаційних показників з метою прогнозування тяжкості перебігу COVID- 19. Визначено референтні значення KL-6 у неазійської когорти здорових осіб, а також діагностичну значущість рівня KL-6 у хворих з ураженням легень на тлі COVID-19.
Запропоновані критерії опосередкованого визначення наявності зниженої дифузійної здатності легень за бальною оцінкою УЗД легень, згідно з результатами проведеного ROC-аналізу.
Практичне значення одержаних результатів, впровадження їх у практику.
Запропоновані для використання в закладах надання медичної допомоги прогностичних критеріїв тяжкості перебігу гострого періоду COVID-19. Доведена висока інформативність УЗД легень як тесту першої лінії, та на етапах динамічного спостереження у хворих з COVID-19. Сформульовані покази до продовження чи припинення застосування іммуносупресивної (кортикостероїдної) терапії у хворих з ураженням легень на тлі COVID-19.
Нові положення дисертації були впроваджені в науково-педагогічний процес на кафедрі внутрішньої медицини 1 Дніпровського державного медичного університету та Сумського державного університету.
Нові практичні положення дисертації впроваджено у лікувальному процесі терапевтичного відділення з пульмонологічними ліжками Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, консультативно-діагностичного відділення Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, терапевтичному експертно-реабілітаційному відділенні Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності», Міністерство охорони здоров’я України, відділенні пульмонології КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня».
