Казанцева В. А. Індивідуалізація тактики мікрохірургічного лікування в гострому періоді розриву церебральних артеріальних аневризм

Дисертаційне дослідження присвячене вдосконаленню підходів поліпшення результатів мікрохірургічного лікування, що дозволять у кожному окремому випадку вибрати оптимальні терміни мікрохірургічного лікування в гострому періоді розриву церебральних артеріальних аневризм (ЦАА), що є однією з найбільших актуальних та дискутабельних проблем сучасної судинної нейрохірургії. У роботі досліджено комплекс загальновідомих предикторів оцінки демографічного, клінічного, неврологічного стану пацієнтів з урахуванням клінічних шкал, інструментальні параметри допоміжних методів нейровізуалізації, але саме в їх сукупності. Це дозволило виявити найбільш значимі з них у прогнозуванні результатів мікрохірургічного втручання (МВ) та побудові прогностичної моделі, враховуючи також індивідуальні терміни МВ у гострому періоді розриву ЦАА. Була виявлена прогностична цінність даних чинників ризику при розриві ЦАА в оцінці сприятливих результатів МВ. На підставі проведеного дослідження розроблена прогностична модель у вигляді рівняння логістичної регресії, яка дала можливість вплинути на ефективність мікрохірургічної тактики і дозволила розподілити пацієнтів по діагностичним критеріям для проведення оперативного втручання з успішними наслідками. Дисертаційна робота ґрунтується на аналізі результатів ретроспективного аналізу n=391 історії хвороби пацієнтів з клінічними проявами розриву ЦАА та проспективного дослідження результатів мікрохірургічного лікування n=89 пацієнтів клінічної групи віком від 18 до 85 років, поєднаних тотожною патологією, які знаходились на лікуванні в умовах центру судинної нейрохірургії комунального підприємства «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпровської обласної ради (КП «ДОКЛМ» ДОР). До ретроспективного аналізу віднесено n=329 пацієнтів, які були прооперовані мікрохірургічним шляхом у гострому періоді розриву ЦАА у різні терміни та n=62 пацієнта, що померли без операції включно з 2013 по 2017 рр. Дослідження проспективної групи проведено за період 2018 року, з впровадженням в тактику МВ прогностичної моделі, що враховувала вплив виявлених значущих критеріїв/предикторів для сприятливого результату кліпування. Клінічний результат МВ у хворих визначали за шкалою наслідків Глазго (ШНГ), а у випадках несприятливого результату аналізували причину цього. Досліджувані клінічні групи були співставні за обраними даними, що вказує на сумісність обох груп та на можливість порівняння результатів. Достовірно виявлено, що фактором, який впливає на несприятливі наслідки МВ було порушення свідомості з рівня приглушення і нижче за шкалою ком Глазго (ШКГ) на добу втручання. Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведене сукупне дослідження багатьох предикторів несприятливих наслідків МВ за допомогою статистичного аналізу, дало можливість нам виділити найбільш важливі з них, які будучи оцінені цілісно, дозволили з максимальною вірогідністю прогнозувати наслідки МВ. Була розроблена та науково обґрунтована корисна для клінічного застосування в судинній нейрохірургії прогностична модель, яка дозволила вплинути на ефективність мікрохірургічної тактики та розподілити пацієнтів з урахуванням основних предикторів виникнення ускладнень мікрохірургічного лікування ЦАА в гострому періоді розриву. Ця прогностична модель з доказовим рівнем дала можливість уникнути вірогідного розвитку несприятливих наслідків і оптимально підійти до вибору термінів МВ. На підставі проведеного логістичного регресійного аналізу розроблена прогностична модель, яка статистично значуще передбачає фактичну приналежність пацієнта до тієї чи іншої групи (сприятливий чи несприятливий прогноз МВ) з точністю - 83.01%, чутливістю – 61,04% та специфічністю – 83,28% (AUC=0,757, р<0,001).