Чешук Є. В. Хірургічне лікування наслідків пошкодження спинного мозку методикою епідуральної електростимуляції

Одним із основних наслідків ушкоджень спинного мозку (УСМ) є втрата неврологічних функцій, відновлення яких є насправді великою проблемою. Частота УСМ постійно зростає через інтенсифікацію промислового розвитку, зростаня дорожньо-транспортних пригод та військових конфліктів [1,2]. Лікування хворих з УСМ передбачає виконання декомпресивно-стабілізуючих операцій та методики відновного лікування. Травми хребта відноситься до найбільш складної діагностичної категорії і складають від 3% до 6 % від всіх пошкоджень скелетно-опорного апарату [55]. Питання ушкоджень спинного мозку, внаслідок травми та її наслідків сьогодні є гостро актуальною проблемою в світі, а в Україні - особливо. В світі щорічно зазнають травми спинного мозку (ТСМ) до 750 тисяч осіб, в США – 18 тисяч і в Україні від 2 до 3 тисяч осіб, і приблизно 1 300 000 людей живуть із неврологічним дефіцитом, пов’язаним зі наслідками ТСМ [55-60]. Переважно це чоловіки, частіше молодші люди внаслідок дорожньотранспортних подій, мінно-вибухових травм та інших за механізмом травм [61-68]. Під час УСМ виникають первинні і вторинні процеси, які приводять до наслідків травми [3], спочатку виникає механічне пошкодження і судинні ушкодження з наслідками геморагії. В подальшому травма приводить до гіпоксії мозку, електролітних порушень та втрати мембранного потенціалу. Епідуральна стимуляція створює електричні поля, що локалізуються в ділянці дорсальної поверхні спинного мозку за допомогою електродів, імплантованих на тильну частину твердої оболони, як правило, через циліндричні лінійні багатоконтактні електроди, імплантовані черезшкірно, або багатоколонкові масиви пластин, імплантовані за допомогою ламінотомії. Кожен контакт забезпечує індивідуально програмовану провідну поверхню, що призводить до гнучких комбінацій моно-, бі- або мультиполярної стимуляції. Вивідні дроти тунелюються до віддаленого підшкірного імплантованого генератора імпульсів, який можна модулювати електронно і часто перезаряджається. Вперше показано більшу ефективність встановлення двох систем для епідуральної електростимуляції (ЕЕС) на шийне та попереково-крижове спинномозкове потовщення пацієнтам з ушкодженням шийних сегментів спинного мозку, одномоментно з хірургічним лікуванням наслідків (декомпресія, стабілізація) або у відтермінованому періоді. При задавнених травмах та повторних хірургічних утручаннях ефективним є проведення мієлорадикулолізу та встановлення системи для ЕЕС в місці травми.