У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади функціонування системи банківського кредитування домогосподарств та розроблено практичні рекомендації щодо активізації її розвитку в умовах становлення цифрової економіки в Україні.
У дисертації поглиблено теоретичні положення сутності банківського кредитування домогосподарств, що здійснено через уточнення змісту категорій «кредит», «банківський кредит», «домогосподарство». Запропоновано дефініцію «банківське кредитування домогосподарств» розглядати як процес взаємодії між комерційним банком (кредитором) та домогосподарством (позичальник) щодо передачі в тимчасове користування позичальнику визначеної у кредитній угоді суми фінансових ресурсів на певні цілі за умови повернення коштів у майбутньому з відсотками за їх користування на основі дотримання таких принципів: строковості, платності, цілеспрямованості, поверненості та забезпеченості. Такий підхід до трактування окресленої дефініції дозволив конкретизувати особливості його здійснення, визначити основні етапи такого кредитування та надалі розглянути вплив цифрових технологій на процес взаємодії між позичальниками та кредиторами на кожному з таких етапів.
Поглиблено науковий підхід до виокремлення основних етапів надання банківського кредитування домогосподарств, який полягає в застосуванні процесного підходу до них (маркетинг; продаж; обслуговування; виконання зобов’язань). Це дало можливість здобувачці виокремити основні напрями впливу цифрових технологій на функціонування мікросистеми банківського кредитування домогосподарств, згрупувати їх та обґрунтувати зміст.
У дисертаційній роботі використано методологію системного підходу для розгляду сутності банківського кредитування домогосподарств, що дало змогу визначити наявність двох типів такої системи: мікросистема (сформована в межах конкретної банківської установи система кредитної діяльності, до складу якої входять всі компоненти та взаємозв’язки між ними, які залучені до процесу надання позик домогосподарствам на основі дотримання таких принципів: строковості, платності, цілеспрямованості, поверненості та забезпеченості) та макросистема (сукупність банківських установ, домогосподарств та зв’язків між ними, які виникають у процесі надання цими установами позик фізичним особам на основі дотримання таких принципів: строковості, платності, цілеспрямованості, поверненості та забезпеченості).
Для детального вивчення сучасного стану системи банківського кредитування домогосподарств в умовах цифрової економіки було удосконалено методику проведення емпіричного аналізу такого стану, в межах якої, на відміну від існуючих підходів до реалізації подібного аналізу, виокремлено п’ять основних етапів (макроекономічний аналіз, аналіз системи, параметричний аналіз, аналіз цифрового банківського простору, аналіз впливу), що дозволило провести ґрунтовний аналіз сучасних тенденцій функціонування такої системи з урахуванням тенденцій макроекономічного та цифрового простору, у якому така система розвивається.
Детальний аналіз основних тенденцій функціонування системи банківського кредитування домогосподарств у сучасних умовах макроекономічного та цифрового простору дозволили виокремити базові перешкоди, які стримують подальший розвиток такої системи. У дисертації такі проблеми було систематизовано у наступні групи: загальні, галузеві, суб’єктні та цифрові. У подальшому для вирішення цих бар’єрів були запропоновані відповідні заходи, які б стимулювали розвиток як мікро-, так і макрорівнів зазначеної системи.
Для обґрунтування нових напрямків удосконалення функціонування системи банківського кредитування домогосподарств, економічного простору, в якому така система функціонує, було поглиблено концептуальні положення механізму розвитку такої системи, що здійснено через конкретизацію його мети, функцій, методів та принципів. Сукупність таких принципів зазначеного механізму була розширена новим принципом інституціональної адаптації, сутність якого полягає в існуванні об’єктивної необхідності врахування банківськими установами не лише макроекономічних умов для здійснення кредитної діяльності, але і особливостей сформованої моделі кредитної поведінки домогосподарств, котра трансформується з урахуванням зміни макроекономічного та цифрового простору, у якому відбувається взаємодія між комерційними банками та цими економічними суб’єктами.
Таким чином, враховуючи результати дослідження, було підтверджено важливість розвитку системи банківського кредитування домогосподарств в Україні, необхідність активізації кредитної діяльності комерційних банків з метою підвищення доступності позикових ресурсів для економічних суб’єктів, включаючи домогосподарства. Запропоновані у дисертації заходи сприятимуть удосконаленню функціонування зазначеної системи, стабільному розвитку банківських установ і економічному розвитку України.
