В дисертації здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів. Емоційна стійкість здобувачів вищої освіти як готовність до конструктивного рішення емотивних ситуацій в професійній діяльності в дослідження представлена єдністю чотирьох компонентів: мотиваційного, регулятивно-вольового, емоційного, інтелектуального.
Мета дослідження: на основі теоретичного аналізу проблеми емоційної стійкості майбутніх вчителів розробити та експериментально перевірити програму розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів та розробити методичні рекомендації майбутнім вчителям з розвитку їхньої емоційної стійкості.
Об’єкт дослідження: емоційна стійкість особистості.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
- теоретичні (аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури; порівняння, аналіз і синтез сутнісних характеристик понять; абстрагування, моделювання і т. п.);
- емпіричні (анкетування, спостереження, опитування, бесіда, тестування, психолого-педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний), метод експертних оцінок);
- методи якісної і кількісної обробки експериментальних даних дослідження (статистичні методи, коефіцієнт Стьюдента).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в наступному:
- уперше: визначено зміст поняття розвитку емоційної стійкості майбутнього вчителя; виявлено специфіку емоційної стійкості педагога; виокремлено і обґрунтовано детермінанти емоційної стійкості майбутнього вчителя; розроблено та апробовано модель та програму розвитку емоційної стійкості майбутнього вчителя;
- уточнено: зміст ключових понять дослідження («емоційна стійкість», «саморегуляція», «адаптація», «психологічна структура емоційної стійкості особистості»);
- набули подальшого розвитку уявлення про психологічні умови розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів.
Розроблено модель розвитку емоційної стійкості майбутнього вчителя, а також розроблено, обґрунтовано та апробовано програму з розвитку емоційної стійкості здобувачів вищої освіти, в результаті реалізації якої у здобувачів вищої освіти виявлено позитивні зміни в показниках рівня сформованості за усіма блоками.
Запропоновано методичні рекомендації для майбутніх вчителів щодо розвитку їхньої емоційної стійкості.
Під час педагогічної діяльності емоційна стійкість запобігає появі стресу, попереджає негативні емоційні впливи, допомагає появі готовності до дій в екстремальних ситуаціях. Емоційна стійкість – це один із психологічних чинників надійності, ефективності і успіху діяльності в напружених ситуаціях професійної діяльності педагога.
