У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, окреслено особистий внесок здобувачки, наведено дані про апробацію результатів дослідження і публікації.
У першому розділі «Теоретичні та методичні аспекти забезпечення інвестиційної безпеки підприємств» обґрунтовано власну позицію, яка полягає в розумінні безпеки як стану певної системи, який характеризується захищеністю від негативного впливу будь-яких форм небезпеки (внутрішніх і зовнішніх), що уможливлює збереження цілісності та розвиток. Поглиблено понятійно-категоріальний апарат безпеки на основі вивчення існуючих підходів та формування власного трактування таких понять як «небезпека», «розвиток», «економічна безпека підприємства», «фінансова безпека підприємства». Запропоновано трактувати інвестиційну безпеку підприємства як стан системи, що характеризується формуванням у необхідних обсягах і захищеністю інвестиційних ресурсів від будь-яких зовнішніх і внутрішніх форм небезпеки задля створення належних умов ефективного функціонування й розвитку.
Поглиблено трактування ієрархічно взаємопов’язаних понять «система економічної безпеки підприємства», «система фінансової безпеки підприємства» та «система інвестиційної безпеки підприємства», зміст останньої з яких запропоновано розуміти як множину елементів, які у сукупності спрямовані на захист капіталовкладень (внутрішніх й зовнішніх), створення безпечних умов для інвестиційних процесів та досягнення інтересів підприємства як інвестиційного об’єкта та інвестора. В межах розробленого теоретичного підходу конкретизовано складові системи інвестиційної безпеки підприємства, які різняться від існуючих позицій уточненням складу суб’єктів безпеки, до яких віднесено й працівників профільних лінійних підрозділів, які визначають характер інвестиційної діяльності підприємства, об’єктів безпеки, в межах яких виділено три групи (інвестиційні ресурси, інвестори (потенційні та реальні), інше підприємство як об’єкт інвестування), змістом мети, системних цілей, завдань, принципів, забезпечення та внутрішньосистемних зв’язків.
У другому розділі «Аналітичне підґрунтя забезпечення інвестиційної безпеки підприємств» досліджено аспекти інноваційної діяльності підприємств загалом у національній економіці, промисловості та стосовно тих, що здійснюють економічну діяльність у сфері машинобудування та виготовлення харчової продукції. Встановлено, що промислові підприємства незмінно спрямовують інвестиції в матеріальні активи, що суперечить практиці економічно розвинутих країн, де більше уваги надається нематеріальним активами; найбільш інвестиційно активними залишаються великі виробники, при критично малій їх частці у загальній кількості; в структурі джерел фінансування вагому частку охоплюють власні кошти підприємств; темпи оновлення основних засобів, за їх значного зносу, не можуть забезпечити розширення виробництва, а лише слугують підтриманню в робочому стані наявних засобів.
Сформовано теоретико-методичне підґрунтя створення й розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, в межах якого таке забезпечення повинно послуговувати наданню суб’єктам безпеки інформації, яка поєднує обліково-аналітичні дані із відомостями, що отримані з інших внутрішніх і зовнішніх джерел, які загалом становлять основу прийняття управлінських рішень у сфері інвестиційної безпеки підприємства. Застосування методу діаграмного проектування інформаційних систем дало змогу побудувати діаграму потоку даних та функціонально-структурну діаграму із подальшим створенням мультиплощинної моделі та механізму інформаційно-аналітичного забезпечення, які в сукупності забезпечують високу деталізацію процесів, умов і засад задоволення інформаційних потреб суб’єктів безпеки та інших учасників інвестиційної діяльності.
У третьому розділі «Інноваційні засади забезпечення інвестиційної безпеки підприємств» доведено, що в поточних складних умовах ведення бізнесу в Україні актуальності набуває висока гнучкість у здійсненні безпекової діяльності через більш високу динамічність у виникненні інвестиційних ризиків та зміну суттєвості впливу загроз. На основі поглиблення змісту таких понять як «адаптація», «адаптивність», «адаптивне управління», із врахуванням специфіки забезпечення інвестиційної безпеки підприємства, запропоновано перехід до адаптаційної моделі забезпечення інвестиційної безпеки підприємства. Така модель, будучи інноваційною в безпекознавстві, полягає у домінуванні стратегічного бачення активності суб’єктів безпеки через вибір одного із видів адаптивного управління (реактивне або ініціативне) та застосування найбільш доцільної стратегії, що в сукупності дозволяють підтримати достатність інвестиційних ресурсів та збільшити ефективність інвестиційної діяльності загалом.
