Дисертацію присвячено обґрунтуванню та розвитку теоретичних положень, розробленню методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо формування комплексної технології управління підприємством на засадах мета-менеджменту та ризик-орієнтованого підходу.
У першому розділі дисертації «Теоретичні основи формування комплексної технології управління підприємством» розвинуто понятійний апарат інтеграції спеціалізованих управлінських технологій через уточнення поняття «комплексна технологія управління підприємством»; систематизовано моделі формування комплексної технології управління підприємством, виділено їх переваги та недоліки; обґрунтовано концептуальні положення формування комплексної технології управління підприємством на основі постулатів мета-менеджменту та ризик-орієнтованого підходу.
Здійснено аналіз трактувань поняття «технологія управління» та «система менеджменту», який засвідчив превалювання процесного та цільового підходів до визначення обох понять. Це підтвердило наявність спільних рис між дефініціями «технологія управління» та «система менеджменту» й зумовило можливість використання світової практики інтеграції систем менеджменту при формуванні комплексної технології управління підприємством.
Систематизовано моделі формування комплексної технології управління підприємством: системну, процесну, синергетичну, інноваційну, комплексну, ризик-орієнтовану. Обґрунтовано доцільність використання комбінованої моделі, а саме доповнення холістичної моделі ризик-орієнтованою складовою.
Розроблено концептуальні положення формування комплексної технології управління підприємством, які побудовані у межах технологічної парадигми та базуються на постулатах мета-менеджменту й компліментарності системного, процесного, синергетичного, цільового, інноваційного, ризик-орієнтованого підходів, що є підґрунтям для розроблення методичного забезпечення інтеграції спеціалізованих управлінських технологій.
У другому розділі «Оцінка готовності до впровадження та застосування комплексної технології управління підприємством» визначено макроекономічні детермінанти впровадження комплексних інноваційних управлінських технологій; здійснено узагальнену оцінку готовності країни до застосування комплексних управлінських технологій на основі синтетичного індикатора; проаналізовано внутрішні параметри готовності підприємства до використання комплексної технології управління підприємством.
Визначено складові внутрішньої готовності до використання комплексної технології управління підприємством: фінансова спроможність, кадрова готовність, інформаційна готовність та організаційно-управлінська готовність.
У третьому розділі «Методичне забезпечення формування комплексної технології управління підприємством» обґрунтовано складові комплексної технології управління підприємством та визначено ступінь їхньої інтегрованості; розроблено процедуру формування комплексної технології управління підприємством; встановлено ключові показники ефективності комплексної технології управління підприємством.
Запропоновано комбіновану модель формування комплексної технології управління підприємством на основі поєднання постулатів мета-менеджменту та ризик-орієнтованого підходу. Згідно із цим, реалізується багатовимірний підхід до визначення готовності до використання комплексних технологій – на рівні країни та на рівні підприємства, та до оцінюванні ризиків – у національному вимірі, стратегічному вимірі та вимірі управлінських технологій.
Запропоновано методичний інструментарій оцінювання ризиків формування комплексної технології управління підприємством, який передбачає оцінку ризиків спеціалізованих технологій управління за кількісними параметрами та оцінку інтеграційних ризиків за якісними параметрами, визначення вагових показників для кожного типу ризиків за критерієм Фішберна та побудову інтегрального показника за методом зважених сум.
Сформовано склад ключових показників ефективності функціонування комплексної технології управління підприємством на основі модифікованої збалансованої системи показників сталого розвитку із виділенням у межах кожної підсистеми – «результати», «стейкхолдери», «процеси» та «активатори» – цілей і показників за трьома проекціями: економічною, соціальною і природоохоронною. Даний підхід враховує взаємодію між зацікавленими сторонами та орієнтованість на досягнення цілей сталого розвитку, що дозволяє гармонізувати економічні, соціальні та природоохоронні цілі підприємства.
Практична цінність одержаних результатів підтверджується їхнім впровадженням у діяльність підприємств. У діяльність Hangzhou Ruiyng Intelligent Technology Co (довідка від 06.12.2023). На підприємстві Hangzhou Huanji Enterprise Consulting Co (довідка від 06.12.2023). ТОВ ВКФ «Електропромремонт» (довідка №1010-231 від 10.10.2023).
