У дисертаційному дослідженні наведено розв’язання актуального наукового завдання щодо визначення, обґрунтування та експериментальної
перевірки педагогічних умов цілеспрямованого формування екологічної компетентності бакалаврів судноводіння для підвищення якості їхньої
підготовки до еколого-спрямованої професійної діяльності на морських суднах. В умовах агресії рф проти України та її спроб змінити геополітичну й економічну
обстановку у світі тенденцією вітчизняної морської політики є динамічний розвиток водного транспорту, зокрема морського. Природно, ефективність
торговельного мореплавства, морського транспорту суттєво впливає на сталий розвиток, економічну та енергетичну незалежність нашої держави, її інтеграцію
в європейський і світовий економічний простір. Ситуація посилюється й тим, що Україна є одним із лідерів постачання представників плавскладу на світовий
ринок праці, як член Міжнародної морської організації (International Maritime Organization, ІМО) і підписала основні міжнародні нормативні акти з безпеки
мореплавства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: визначено, обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні
умови формування екологічної компетентності бакалаврів судноводіння (формування позитивної мотивації бакалаврів судноводіння до еколого-
спрямованої професійної діяльності на морських суднах; екологізація змісту дисциплін фахової підготовки; застосування інтерактивних технологій навчання
в опануванні дисциплін екологічного спрямування; застосування додаткових форм організації навчання (факультативи, спецкурси, студії, гуртки тощо) у
розвитку екологічних знань бакалаврів судноводіння); методологічним підгрунтям їх забезпечення визначено єдність вимог компетентнісного,
системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного, середовищного, культурологічного, аксіологічного, інтеграційного та ін. підходів; розроблено
модель формування екологічної компетентності бакалаврів судноводіння, що відображає проєкт досліджуваного процесу в єдності методологічно-цільового,
суб’єктного, змістово-технологічного та діагностувально-корекційного блоків; розроблено поетапну методику цілеспрямованого формування екологічної
компетентності бакалаврів судноводіння, що є дидактично збалансованою системою, в якій опанування класичними екологічними знаннями поєднується із
оволодінням студентами професійно-екологічними знаннями у перебігу опанування дисциплін фахової підготовки, та набуттям досвіду охорони
морського середовища під час виробничих практик;
удосконалено: діагностичний інструментарій оцінювання рівнів сформованості екологічної компетентності бакалаврів судноводіння відповідно
до розроблених критеріїв: мотиваційного (визначає потребу майбутнього судноводія у природоохоронній діяльності); когнітивного (визначає
сформованість системи класичних екологічних знань та рівень володіння майбутнім судноводієм правилами безпечного мореплавства); діяльнісного
(констатує екологобезпечну поведінку здобувача освіти в повсякденному житті, під час виробничої практики на судні, володіння студентом уміннями
природоохоронної діяльності); рефлексивного (діагностує здатності здобувача морської освіти здійснювати рефлексію власної виробничої та побутової
діяльності з точки зору дотримання принципів сталого розвитку, оцінювання екологобезпечної діяльності інших);
дістав подальшого розвитку зміст поняття «екологічна компетентність бакалавра судноводіння».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні в освітній процес закладів вищої освіти морського
профілю цифрового навчально-методичного комплексу «Екологічна компетентність бакалаврів судноводіння», що охоплює збірник завдань з
освітньої компоненти «Запобігання забрудненню морського середовища»; робочу програму дисципліни «Запобігання забрудненню морського
середовища»; практико-орієнтовані задачі, тести; методичні рекомендації щодо формування екологічної компетентності бакалаврів судноводіння у процесі
фахової підготовки та авторський спецкурс «Формування екологічної компетентності бакалаврів судноводіння» тощо.
