Бєлоусова К. В. ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО НОВИХ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

У дисертації проаналізовано різні визначення поняття «адаптація»: а) засвоєння соціальних норм; б) динамічний процес; в) динамічний стан оптимальності; г) «асиміляція» і «акомодація»; д) особистість і світ перестають бути опозиційною діадою; е) «вид взаємодії особи з соціальним середовищем», ж) категорії «саморегуляція» і «управління»; з) фундаментальна основа існування; к) відображення впливів зовнішнього і внутрішнього середовища; л) еволюційний процес;м) стан (адаптованість); н) чинник розвитку(адаптивна риса) та ін. Представлено уточнене формулювання цього поняття, визначено компоненти механізму адаптації й обґрунтовано їх раціональність та відповідність досліджуваного феномену психічній реальності в процесі оптимізації; здійснено аналіз результатів вітчизняних і зарубіжних наукових розвідок щодо вивчення процесу адаптації у тимчасово переміщених осіб; з’ясовано, що в більшості досліджень адаптацію ототожнюють із соціальним середовищем і менше уваги приділяється саме психологічним особливостям; схарактеризована психологічна адаптація; представлено чинники психологічної адаптації, її функції; розкрито сутність успішної адаптації та представлено взаємозв’язок загально функціонального механізму адаптації з індивідуально-психологічними особливостями переселенців. З урахуванням компонентів механізму адаптації обґрунтовано критерії і показники її діагностики та розроблено психодіагностичний інструментарій;виявлено незадовільний стан і низький рівень адаптації тимчасово переміщених осіб, що зумовило потребу здійснити комплекс психокорекційних заходів щодо забезпечення оптимізації успішної адаптації переселенців. Відповідно до результатів діагностики розроблено і впроваджено в благодійних організаціях, закладах вищої освіти програму оптимізації для внутрішньо переміщених осіб, а також тренінг, що забезпечує успішну адаптацію переселенців до нових умов життєдіяльності під час війни. Експериментально доведено, що успішна адаптація можлива лише за умов цілеспрямованих впливів на емоційну сферу, адаптаційну поведінку,особистісні й комунікативні якості переселенців. Робота виконана в межах: а) наукового держбюджетного проекту Розроблення інноваційної моделі діагностики, корекції та профілактики девіантної поведінки молоді України, спричиненої перебуванням в умовах природних чи техногенних надзвичайних ситуаціях (наслідки пандемії COVID-19)» Національної Академії Наук Вищої освіти України(реєстраційний номер проекту 2020.01/0213); б) ініціативної тематики кафедри психології «Активізація психологічних ресурсів особистості в різних умовах соціалізації»(державний реєстраційний номер 0119U103071). Тему дослідження «Психологічні чинники адаптації тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності під час війни» затверджено вченою радою Університету Григорія Сковороди в Переяславі(протокол № 2 від 28 вересня 2023 р.). Актуальність дослідження зумовлена потребою вирішення проблеми переміщення осіб до нових умов життєдіяльності в умовах постійних економічних, соціальних, політичних змін, спричинених наслідками воєнного конфлікту. Громадянам, які опинилися у цих умовах, важливо адаптуватися до нових умов власного існування та певного рівня життєдіяльності під час війни. Одним із важливих та ефективних шляхів прискорення адаптації переміщених осіб в нове соціальне середовище є оптимізація психологічного способу життя, актуалізація міжособистісних стосунків, соціальних контактів, за рахунок яких поліпшуються професійні, економічні, побутові, особисті проблеми. Сьогодні психологічна адаптація сприймається не як пристосування людини до вже сформованих вимог нового середовища, а як багатоаспектне, різнопланове явище, важливий компонент життя людини, сукупність властивостей індивіда, що зумовлюють рівень його пристосування до нових умов природного і соціального середовища; як система заходів, спрямованих на формування поведінкових і психологічних процесів, що дозволяють людині адекватно реагувати на зміни у навколишньому середовищі для узгодження індивідуальних цінностей, переконань та суспільних норм.