У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне вивчення проблеми правової інтолерантності військовослужбовців. Показано, що правова інтолерантність військовослужбовців як зневажливе ставлення до норм права, їх умисне порушення, неприйняття правових цінностей, що склалися у суспільстві і в армійських колективах в умовах війни, являє собою велику загрозу для реалізації основної функції ЗСУ – захисту незалежності і суверенітету країни. За більш ніж два роки ведення бойових дій зафіксовано десятки тисяч правопорушень і злочинів, скоєних військовослужбовцями, серед яких самовільні залишення частин, дезертирство, непокора, відмова виконувати накази, навмисні вбивства тощо.
У дисертації вперше застосовано поняття мілітарного нігілізму як воєнно-військової форми правового нігілізму, що виражається у запереченні та зневазі до правових норм та втілюється специфічними проявами девіантної поведінки комбатантів - непокорою, дезертирством, СЗЧ, СЗПБ, мародерством, зрадою тощо, а також порушеннями законів та звичаїв війни. Встановлено, що специфіка проявів мілітарного нігілізму полягає у сукупності поведінкових ознак воєнно-обумовленої агресивності - у можливості застосування сили, використання зброї, можливості підкоряти, завдавати болю та тілесних ушкоджень, вбивати, та водночас морально виправдовувати і дистанціюватися від відповідальності за скоєне. У роботі запропоновано теоретичний конструкт правової інтолерантності, який передбачає: 1) наявність певного подразника, відхилення (морально неприйнятного явища) (Deviance); 2) важливість (нетривіальність, екзистенційне значення) відхилення (Importance); 3) моральна незгода з тим, що відбувається (незгода з відхиленням) – (Moral Disapproval); 4) здатність придушити відхилення (Power); 5) активне втручання (відторгнення, rejection). Інтолерантність дефініційовано як суб’єктивно виправдане прагнення до вживання сили впливу на існування морально неприйнятного явища.
У якості чинників правової інтолерантності військовослужбовців-правопорушників представлено: рівень бойової травматизації; правовий нігілізм, правовий скептицизм, кримінально-інфантильну зараженість, можливість підкоряти, захищати та нападати, розсіювання та зміщення відповідальності, дегуманізацію супротивника, недовіру товаришам по службі, невпевненість у компетентності та бойовому досвіді командирів, безпорадність в екстремальних умовах тощо. У роботі емпірично доведено, що низький рівень правової культури військовослужбовців, цинізм щодо правових норм і інституцій, а також відсутність відповідальності сприяють формуванню їх кримінально-інфантильної зараженості.
В дисертації дістали подальшого розвитку наукові уявлення про специфіку сприйняття комбатантами правової реальності в умовах війни (правовий реалізм, правовий нігілізм, правовий скептицизм, правовий цинізм, правовий конформізм, правовий ідеалізм, правовий інфантилізм). Дістало подальшого розвитку розуміння специфіки відчуження моральної відповідальності військовослужбовцями, що скоїли правопорушення, зокрема, емпірично продемонстровано, що виправдовуючи свої дії моральними причинами, військовослужбовці вважають, що закони не відповідають реаліям війни, що правові норми обмежують їхню здатність ефективно діяти; у ситуаціях, де відповідальність розсіюється серед багатьох осіб або інституцій, комбатанти-правопорушники відчувають меншу потребу дотримуватися правових норм, що призводить до більш агресивної поведінки і порушення правових обмежень. Показано, що має місце суттєва дегуманізація супротивника, яка за відсутності контролю може призводити до грубих порушень законів та звичаїв війни.
Дістали подальшого розвитку також наукові положення щодо специфіки загальної та індивідуальної структури правосвідомості військовослужбовців з девіантною поведінкою, яка характеризується амбівалентним ставленням до права та правової системи. Зазначено, що якщо виявлений правовий нігілізм призводить до анархічних настроїв та порушення законів, то правовий скептицизм комбатантів може стимулювати конструктивні зміни, реформи та інновації щодо правових норм.
Дістали подальшого розвитку наукові уявлення щодо психічного здоров’я військовослужбовців, що скоїли правопорушення, зокрема встановлено, що найбільш інтолерантні до права комбатанти характеризуються негативними психічними станами та високим рівнем бойової травматизації, що відбивається на їх особистому благополуччі та активізує готовність скоювати правопорушення.
