У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове наукове вирішення
проблеми підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у
дітей молодшого шкільного віку, обґрунтовано педагогічні умови щодо
забезпечення процесу підготовки, розроблено організаційно-педагогічну модель,
апробовано експериментальну методику підготовки майбутніх вчителів до
формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку, що надало
можливість дійти висновків.
У вступі конкретизується актуальність дослідження, визначається його
об'єкт, мета, завдання, характеризуються методи роботи, розкривається наукова
новизна та практичне значення дисертації, вказуються відомості про
затвердження та впровадження отриманих результатів, загальна кількість
публікацій, структура та обсяг дисертації.
У першому розділі дисертації «Теоретичні засади підготовки майбутніх
вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку»
було проаналізовано передовий педагогічний досвід у сфері медіаосвіти різних
країн світу (Велика Британія, Франція, Німечинна, США, Канада, Австралія та
ін.) та їх досягнення в національній системі медіаосвіти України. Розвиток
медіаосвіти у США, деяких європейських країнах розпочався ще в 50–70-х роках
ХХ ст., тобто у цих країнах система медіаосвіти на сучасному етапі є достатньо
сформованою. Тому аналіз особливостей її становлення, проблем, що виникали
та шляхи їх вирішення – усе це дає змогу почасти уникнути проблем становлення
та ефективно реалізувати цей напрям в Україні.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що медіаграмотність
включає в себе естетичні та креативні навички, які допомагають сприймати,
створювати та інтерпретувати медіаконтент. Вона також включає в себе
інтерактивні навички для комунікації через медіа, вживання різних медіаролей та
висловлення своїх думок. Критичні навички аналізу використовуються для
інтерпретації та розуміння медіаконтенту, аналізу та оцінки медіаформ за
допомогою аналітичних інструментів. Ці навички розвиваються через
дослідження різних жанрів медіаконтенту. Навички безпеки включають в себе
аналіз складних ситуацій, захист особистого простору та уникнення небезпечних
контактів та контенту в інтернеті.
Початкова школа сьогодні стає місцем, де формуються медіаграмотні
особистості, які здатні самостійно знаходити потрібну інформацію, перевіряти її
достовірність, а також створювати власні медіапродукти.
Аналіз наукової літератури показав, що суспільство визначає нові вимоги
до професійної компетентності сучасних педагогів. Особливо важливою стає
інформатизація освіти, що вимагає від вчителів володіння мультимедійними
технологіями та методами формування медіаграмотності у дітей молодшого
шкільного віку.
У другому розділі дисертації «Організаційно-педагогічна модель
підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей
молодшого шкільного віку», розробляючи організаційно-педагогічну модель, ми
поставили завдання вдосконалити підготовку майбутніх вчителів до формування
медіаграмотності у дітей молодшого шкільного віку. При такому підході
важливим є ознайомлення майбутніх вчителів із сучасною галуззю знань –
медіапедагогікою, методологією, закономірностями та принципами організації
медіаосвіти, формування у них потреби застосовувати ці знання у педагогічній
діяльності, використовувати розвиток необхідних професійних якостей та
навичок, а також формування мислення у професійній діяльності, яка
характеризується багатовимірністю професійної орієнтації сучасного вчителя.
Модель підготовки майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у
дітей молодшого шкільного віку представлена чотирма модулями, що є
структурними компонентами моделі: цільовий модуль (мету, завдання,
результат), теоретико-методологічний модуль (етапи, підходи, принципи),
організаційно-технологічний (компоненти готовності, зміст, форми, методи),
результативно-діяльнісний (критерії, показники, рівні та умови ).
Теоретико-методологічний модуль розробленої моделі підготовки
майбутніх вчителів до формування медіаграмотності у дітей молодшого
шкільного віку містить низку загальнонаукових підходів: системний,
компетентнісний, діяльнісний; в організаційно-технологічному модулі окреслені
засоби медіаосвіти, які будуть використовуватися майбутніми вчителями
початкової школи у своїй професійній діяльності: технічні (засоби удосконалення
навчального процесу: технічні та електронні пристрої та пристрої, за допомогою
яких розробляються та тиражуються електронні засоби навчання); програмне
забезпечення загального призначення: програми Microsoft Office, що
забезпечують підготовку та оформлення навчальних матеріалів: Microsoft Power
Point, Microsoft Word, Microsoft Publisher; програми для обробки графічних
зображень (Paint, Corel Draw та ін.) та ін.
