Актуальність дослідження гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) обумовлена значною поширеністю цієї патології у жінок різного віку, високим потенціалом до переродження в ендометріальний рак, впливом на репродуктивну функцію, а саме – вони є причиною непліддя. ГПЕ є одними із найбільш поширених гінекологічних захворювань у світі. В Україні не існує статистичних даних щодо їх розповсюдження. Покращення діагностики та лікування сприятиме поліпшенню загального стану здоров'я і якості життя пацієнток.
До ГПЕ відноситься гіперплазія ендометрія (ГЕ) та поліпи ендометрія (ПЕ), серед яких виділяють залозисті, залозисто-фіброзні та фіброзні ПЕ (ЗПЕ, ЗФПЕ, ФПЕ відповідно). ГПЕ є естрогензалежними гіперпроліферативними патологіями матки, які виникають на фоні хронічної гіперестрогенії. Естрогени виконують свою роль через рецептори естрогену альфа (ERα). ERα кодується геном ESR1. Модифікації в гені ESR1 призводять до порушення рецептивності гормональних рецепторів. Однонуклеотидний поліморфізми PvuII (rs2234693) виникає внаслідок заміни тиміну (T) на цитозин (C) у першому інтроні гена. Циклооксигеназа-2 (ЦОГ-2) відіграє роль у регуляції стійкості до апоптозу, індукції проліферації, ангіогенезу. Вона є індикатором неопластичної трансформації нормальних клітин у пухлинні.
Враховуючи актуальність даної теми представлена дисертаційна робота присвячена вивченню поширеності гіперпластичних процесів ендометрія у Сумському регіоні, особливостей їх клінічних проявів, їх морфологічній, імуногістохімічній та молекулярно-генетичній діагностиці.
Для досягнення поставленої мети було виконано набір 95 пацієнток з діагнозом ГЕ чи ПЕ, що був гістологічно верифікований після хірургічного лікування на базі Сумського обласного клінічного онкологічного центру (Суми, Україна) протягом 2020-2022 років. Ці пацієнтки склали основну групу. Для дослідження поліморфізму PvuII гена ESR1 додатково була сформована контрольна група, що складалася з 80 жінок без ГПЕ.
Виконано збір та аналіз кількості пролікованих випадків ГПЕ у Сумському регіоні у період 2011 – 2020 років. За результатами наукового дослідження спостерігалося збільшення загальної захворюваності на ГПЕ. Пік їх захворюваності припадав на 2016 рік. Прослідковувся зв’язок між захворюваністю на ГПЕ та віком. У старших вікових групах виявлене переважання локальних форм ГПЕ з фіброзним компонентом.
Зростає кількість безсимптомного перебігу ГПЕ. У 51% випадків вони були асоційовані з підвищеним індексом маси тіла або ожирінням. Приблизно третина випадків ГПЕ характеризується рецидивуючим перебігом, наявністю супутніх гіперпроліферативних захворювань (ендометріозу, лейоміоми матки), а також екстрагенітальної патології, що підкреслює необхідність застосування комплексного підходу в діагностиці та лікуванні цих пацієнток.
Аналіз морфологічних характеристик ГПЕ показав переважання збільшення співвідношення ендометріальних залоз до строми порівняно з нормальним проліферативним ендометрієм. При ГЕ визначалися численні нерівномірно розташовані залози різної форми та розміру, інколи кістозно розширені. ПЕ утворювалися з базального шару ендометрія і характеризувалися локалізованим розростанням залоз та строми. ЗФПЕ характеризувалася наявністю виразної фібротизації строми.
Вивчено особливості експресії ERα та ЦОГ-2 при ГПЕ. Позитивна експресія ERα виявлена у всіх досліджуваних зразках як в епітеліальному, так і в стромальному компонентах. Вона мала строкатий характер. Експресія ЦОГ-2 виявлена в епітелії всіх зразків тканин з ГПЕ. Найвищий рівень її експресії був у групі із ЗФПЕ. Статистично доведено пряму кореляційну залежність між експресією ЦОГ-2 та ERα в епітелії ендометріальних залоз у групі із ЗФПЕ, а також пряму кореляційну залежність між експресією ERα в епітелії та стромі ендометрія у загальній групі тканин з ГПЕ та із ЗФПЕ.
Імуногістохімічна діагностика експресії ERα та ЦОГ-2 при ГПЕ є важливим інструментом для детального визначення патологічних змін в ендометрії, що дозволяє проводити диференційну діагностику між різними типами даної патології, визначати ризик їх рецидивів, прогресування, пухлинної трансформації, особливо у жінок із факторами ризику та обтяженим спадковим сімейним анамнезом.
Уперше вивчено розподіл варіантів генотипів за PvuІІ поліморфізмом гена ESR1 у жінок з ГПЕ у Сумському регіоні. Було досліджено зв'язок між PvuII поліморфізмом і гістологічним типом ГПЕ, антропометричними характеристиками пацієнток, віковими категоріями, даними анамнезу, а також супутньою генітальною та екстрагенітальною патологіями. Вивчений зв'язок рівня експресії ERα та ЦОГ-2 залежно від генотипу за поліморфізмом PvuII гена ESR1 при ГПЕ.
Науково-доведені результати поглиблюють розуміння молекулярних основ патогенезу ГПЕ. Ці дані підкреслюють потребу шукати інші генетичні чи негенетичні фактори, які можуть впливати на розвиток ГПЕ.
