У даній дисертаційній роботі представлено новий підхід до вирішення важливого для онкології завдання, а саме оптимізації неоад’юванту з врахуванням факторів хірургічних ускладнень. В основу дослідження покладені результати спостереження за 84 пацієнтами, які отримували лікування у комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський клінічний онкологічний центр Івано-Франківської обласної ради». У дисертаційну працю включено пацієнтів, які отримували лікування у період з 2016 по 2021 роки. У дослідження включені пацієнти з неускладненим перебігом раку прямої кишки. Основним критерієм включення хворих – хірургічне втручання проводилося дисертантом (для чистоти експерименту та виключення впливу фактора хірурга на результати лікування). Визначено статистично достовірну різницю часу хірургічного втручання між групою контролю (152,7 хвилин) та пацієнтами з тривалим неоад’ювантним етапом лікування І та ІІ групи – 181,5 та 186,0 хвилин відповідно. У досліджуваних хворих 3-х річна загальна виживаність склала 90 %, 5-ти річна загальна виживаність – 81,5 % відповідно. 3-х річна загальна виживаність у І досліджуваній групі, які отримали тотальну неоад’ювантну терапію склала 75,9±10,0 %, у ІІ групі (передопераційна хіміопроменева терапія) – 88,6±5,7 %, у ІІІ групі (передопераційна інтенсивна променева терапія) – 81,3±8,5 %, та у контрольній групі, які на першому етапі отримали хірургічне лікування – 71,5±12,0 %. У І досліджуваній групі рецидиви виявлено в 20 % хворих, середній час до виникнення склав 25,5 місяців від початку лікування, а у ІІ групі – 13,3% (час – 35 місяців), ІІІ групі – 23,8 % (час – 24,6 місяці), відповідно. Встановлено, що найчастішим хірургічним ускладненням для загальної кількості хворих була неспроможність анастомозу. Неспроможність категорії А лікували консервативним методом, який був ефективним у 3-х випадках (75 %), у 1-му випадку після консервативного лікування проведено використання ендоВАК. У всіх випадках проведено закриття стоми. Неспроможність категорії В у 50 % проводилося консервативним методом, у 50% з використанням ВАК систем. Тільки у одного хворого вдалося закрити стому, у 75 % - стома не закрита внаслідок продовження хвороби. У І досліджуваній групі рецидиви виявлено в 20 % хворих, середній час до виникнення склав 25,5 місяців від початку лікування, а у ІІ групі – 13,3% (час – 35 місяців), ІІІ групі – 23,8 % (час – 24,6 місяці), відповідно. Застосовано нейронні мережі та підібрано інформативні критерії для вибору оптимальний варіанту неоад’ювантного етапу лікування хворих на РПК ІІ-ІІІ стадії, що підтверджено їх високою точністю – 80 % - 95 %. Уперше на моделі штучних нейронних мереж із врахуванням індивідуальних інформативних критеріїв доведена можливість вибору оптимального методу неоад’ювантної терапії у комбінованому лікуванні хворих на РПК ІІ-ІІІ стадії. Доповнено наукові дані про те, що збільшення рівня нейтрофільно-лімфоцитарного індексу (NLR) супроводжується збільшенням кількості післяопераційних ускладнень: середні значення NLR у пацієнтів без ускладнень склали 4,5, що в 1,3 разо менше порівняно з групою хворих на РПК, у яких виникли ускладнення (р<0,05). Доповнено наукові дані про результати виживаності хворих на РПК ІІ-ІІІ стадії при різних рівнях NLR. 3-х річна загальна виживаність – при мінімальних значеннях NLR склала 96,9 %, що на 21,9 % вище порівняно з регресіями Кокса для максимальних значень NLR (р<0,05) Уточнено наукові дані про те, що рівень NLR корелює з ІМТ – при підвищенні рівня одного з показників прямо-пропорційно збільшується інший, а також з діаметром степлера який використали під час накладання анастомозу, крововтратою на операції та рівнем альбуміну до початку лікування, та обернено-пропорційна з тривалістю передопераційної терапії. Розроблено та впроваджено можливість вибору оптимального методу неоад’ювантної терапії у комбінованому лікуванні хворих на РПК ІІ-ІІІ стадії за допомогою моделі штучних нейронних мереж із врахуванням індивідуальних інформативних критеріїв. Розроблено та впроваджено фактори ризику післяопераційних ускладнень у хворих на РПК, а саме кореляція NLR з індексом маси тіла, а також з діаметром степлера який використали під час накладання анастомозу. Ключові слова: рак прямої кишки, променева терапія, хіміотерапія, хіміопроменева терапія, хірургічне лікування, нейтрофільно-лімфоцитарний індекс, хірургічні ускладнення, ускладнення променевої і хіміотерапії, результати лікування, рецидиви, виживаність, прогнозування, фактори ризику, нейронні мережі, рак. Галузь- Медицина.
