Дисертацію присвячено вирішенню актуально науково-практичного завдання щодо розвитку й удосконаленню теоретичних положень, методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій з обґрунтування комунікативної стратегії органів публічного управління.
У дисертаційній роботі визначено понятійний апарат «комунікативна діяльність в публічному управлінні» за рахунок уточнення визначення дефініції «комунікація» та «комунікативна діяльність» з урахуванням впливу чинників на комунікативну діяльність в публічному управлінні з позиції формуючого впливу на взаємовідносини органів публічного управління.
Аналіз наукових джерел дозволив зробити наступні висновки, комунікативна стратегія органу публічного управління розглядається довгостроковим планом, сформований на принципах публічного управління, включає інструменти стратегічного менеджменту з позиції програмно-цільового підходу та є важливою структурною частиною, що становить і формує напрям сталого розвитку держави та регіону зокрема.
Аналіз існуючих підходів дали змогу надати новий підхід щодо виявлення факторів, що впливають на рівень комунікаційного обміну в державному управлінні в основу аналізу якого покладено формування профілю середовища Дж. Вільсона, та який містить інструменти комунікативної взаємодії: інформація, аналіз, комунікація, організація.
Запропоновано методичний підхід до оцінювання цифровізації суб'єкта публічного управління, який на відміну від існуючих, містить збалансовану систему показників, яка є засобом оцінювання ефективності комунікативної стратегії шляхом поділу вимірювання у чотирьох різних, взаємопов'язаних перспективах: фінансової, клієнтської, внутрішніх процесів, інновацій та навчання, який дає можливість комплексно підійти до розробки та обґрунтування комунікативної стратегії органів публічного управління, що був впроваджений у діяльність організації.
Запропоновано механізм обґрунтування комунікативної стратегії органів публічного управління с позиції програмно-цільового підходу, який на відміну від існуючих, запропонований на основі SWOT-аналізу та заснований на принципах стратегічного менеджменту. Даний механізм обґрунтування комунікативної стратегії органів публічного управління, ґрунтуючись на ресурсах та базуючись на застосуванні певних програм, зорієнтованих на досягнення стратегічних цілей дозволить сформувати алгоритми, які допоможуть органам державної влади обрати правильну комунікативну стратегію.
Запропоновано організаційне забезпечення алгоритму впровадження коректного вибору відповідної комунікативної стратегії органів публічного управління, що дозволяє оптимізувати процеси вибору впровадження і застосування кращих ІКТ-рішень, покращити дієвість їх використання; це дозволить безперервно удосконалити діяльність органів публічного управління за рахунок орієнтації даної системи на постійне поліпшення.
Науково-технічний ефект від впровадження та використання ІКТ в управлінську діяльність органів публічного управління полягає у застосуванні сучасних інформаційних та комунікативних технологій, програмно-цільового підходу до обґрунтування комунікативної стратегії. У сукупності все вище перераховане можна охарактеризувати як розширення якості послуг, що надаються громадянам. Соціальним ефектом впровадження ІКТ в діяльність органів публічної влади є якісно новий рівень надання послуг населенню, новий рівень освіченості громадян та управлінських кадрів. Зазначимо, що підвищення рівня кваліфікації кадрів є ключовим фактором успішного впровадження та використання ІКТ в діяльності органів публічного управління. Формування фахівця високої кваліфікації коштує більше, ніж персональний комп'ютер. Вимоги до підвищення кваліфікації вкрай необхідні, причому їхній ефект нині явно недооцінюється.
Практичне використання розроблених методичних підходів доцільно використовувати під час впровадження заходів щодо вибору відповідної комунікативної стратегії органів публічної влади. Запропоновані науково-методичні розробки можуть бути запропоновані для використання органами публічного управління в процесі обґрунтування комунікативної стратегії органу публічного управління. Важливо зазначити, що впровадження інформаційних та комунікаційних технологій та модернізація діяльності органів публічного управління на базі принципів електронного врядування є однією з умов виходу Україні в глобальну інформаційну комп'ютерну мережу.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що розроблені у дисертації положення, рекомендації та висновки доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій, прийнятих до впровадження. Практична цінність дисертаційної роботи підтверджується тим, що дисертаційні розробки прийняті до вивчення та впровадження у Мерефянської міської ради (довідка № 212 від 15.01.2024 р.), ГО «ВСБ «Еліта Нації» (довідка №11 від 17.01.2024 р.).
