Охонько С. М. Теоретико-методологічні засади формування державної антикорупційної політики під час виборчого процесу в Україні

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U003091

Здобувач

Спеціальність

  • 281 - Публічне управління та адміністрування

10-09-2024

Спеціалізована вчена рада

ДФ 6827

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

Анотація

У дисертації досліджено значення терміна «корупція», акцентовано увагу на історичну перспективу корупції, включаючи її вплив на різні сфери державного управління та правоохоронні органи, починаючи з античності до сучасності. Описано різні підходи до корупції, зокрема юридичний, соціологічний та економічний, кожен з яких вносить свій вклад у розуміння природи та механізмів корупції. У роботі розкрито методи протидії корупції, включаючи розробку антикорупційних стратегій та політик. Здійснено теоретичний огляд корупції як соціального, економічного та правового явища, розкриваючи її багатовимірний характер і вказуючи на складнощі, які виникають при її дослідженні та вирішенні. Описано корупційні прояви в Україні, що включає дослідження їх соціально-економічних, організаційно-правових, психологічних та інших аспектів. Вказано на кілька організаційно-правових чинниках, які сприяють поширенню корупції: недостатній чіткості у визначенні процедур та повноважень державних службовців, широкий спектр розпорядчо-дозвільних повноважень у посадових осіб, систематичне порушення процедур при призначенні та ротації службовців, а також недостатність контролю за діяльністю державних службовців. Уточнено категорійно-поняттєвий апарат корупції в контексті її проявів під час виборчого процесу. Зокрема, поняття корупції у виборчому процесі пропонується розуміти як систему зв’язків та відносин у суспільстві, що обумовлена соціальними факторами, проявляється в антисоціальній спрямованості на протиправне використання власних повноважень шляхом незаконного використання публічних ресурсів для одержання матеріальних та нематеріальних вигід та задоволення приватних інтересів. Узагальнено теоретичні підходи щодо розуміння корупції шляхом виділення особливостей, що доповнюють теоретичне розуміння корупції й формулювання антикорупційної політики: правовий, соціологічний, соціально-політичний, економічний, функціональний, інституційний. Визначено особливості державної антикорупційної політики в правових системах світу. Зокрема, виділено спільні підходи та методи, що застосовуються з метою запобігання корупції: створення та зміцнення законодавства, створення незалежних органів, що відповідають за виявлення, розслідування та переслідування корупційних діянь, таких як антикорупційні бюро або комісії, активізація ролі громадянського суспільства та ЗМІ у виявленні та розкритті випадків корупції, міжнародне співробітництво, виховання та освіта. Розглянуто систему оцінювання корупційних ризиків під час виборчого процесу. Виділено показники оцінки та заходи впливу на корупційний ризик. Висвітлено законодавчі механізми формування державної антикорупційної політики в контексті їх впливу на корупційну складову під час виборчих процесів, що може слугувати основою для подальших реформ, зокрема обмеження на фінансові внески від приватних осіб та компаній для політичних партій і їх виборчих кампаній, прозорі правила фінансування політичних партій, укладання державних контрактів, що має на меті збільшення прозорості і контролю за діяльністю місцевих владних органів. Проаналізовано сучасні технології реалізації державної антикорупційної політики в Україні за результатами аналізу зарубіжного досвіду, серед яких виділено ключові: міжнародні спостережні місії, міжнародне законодавство та стандарти, технічна та фінансова підтримка, міжнародні декларації та зобов’язання, обмін інформацією та кращими практиками, багатосторонні платформи співробітництва. Виділено підходи щодо розуміння організаційно-правових основ формування державної антикорупційної політики, серед яких: інституційний (створення й удосконалення органів, які здійснюють контроль та нагляд за виконанням антикорупційного законодавства), законодавчий (розробка та прийняття законів, які визначають корупцію, встановлюють покарання за корупційні дії та регулюють механізми фінансового контролю, декларування доходів публічних службовців. Законодавчі ініціативи підвищують загальний рівень відповідальності у виборчому процесі, сприяють запобіганню корупційних проявів та формують більш стабільну та прозору політичну систему в Україні), превентивний (запровадження заходів, які попереджають виникнення корупції), правоохоронний (виявлення, розслідування та покарання за корупційні злочини), міжнародний (імплементація міжнародних договорів та конвенцій, які зобов’язують країни до запобігання корупції на національному та міжнародному рівнях, залучення міжнародних організацій до процесів моніторингу та оцінки ефективності антикорупційних заходів). Ключові слова: корупція, виборчий процес, публічне управління, прозорість, антикорупційна політика, міжнародні стандарти, законодавчі засади, політична система, нормативно-правові рамки, громадське залучення.

Публікації

1. Охонько С. М. Визначення оптимального типу виборчої системи для запобігання корупції. Публічне управління і адміністрування в Україні. Одеса, 2023. Вип. 35. С. 142–147.

2. Охонько С. М. Інституційний механізм запобігання корупції під час виборчого процесу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Публічне управління та адміністрування. Київ, 2023. Т. 34 (73). № 6 . С. 153–158.

3. Охонько С. М. Вплив громадських організацій та активістів на запобігання корупції під час виборчого процесу. Публічне управління і адміністрування в Україні. Одеса, 2023. Вип. 38. С. 212–216

4. Охонько С. М. Державне фінансування політичних партій як передумова запобігання політичній корупції. Держава та регіони. Публічне управління і адміністрування. Запоріжжя, 2024. № 1. С. 127–132.

Схожі дисертації