У дисертації на основі теоретичного узагальнення й аналізу емпіричної бази розроблено окрему криміналістичну методику розслідування захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Проведено аналіз теоретичних напрацювань і сформульовано науково обґрунтовані висновки завдяки комплексному використанню загальнонаукових і спеціальних методів.
Визначено поняття «криміналістична характеристика захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника», а саме наголошено, що це важлива складова криміналістичної методики, що являє собою детальний, узагальнений опис кримінального правопорушення, який є основою для вирішення практичних завдань, що виникають під час проведення досудового розслідування.
З'ясовано значення криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника, що полягає у двох взаємозалежних аспектах – теоретичному та практичному. Теоретичне значення полягає у важливій ролі криміналістичної характеристики в структурі методики розслідування, науковому дослідженні та розумінні самого кримінального правопорушення. Практичне значення, своєю чергою, проявляється під час здійснення досудового розслідування, в частині побудови алгоритмів розслідування, висунення слідчих версій, обрання найбільш швидкого та ефективного методу розв’язання задач і направлення матеріалів до суду, з метою притягнення до покарання винних осіб, за здійснення захоплення представника влади чи працівника правоохоронного органу як заручника.
Досліджено та визначено джерела отримання інформації для наповнення змісту криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Так, останніми є: документи (письмові, графічні, цифрові) та особи ( працівники правоохоронних органів чи органів влади; експерти, спеціалісти; інші учасники кримінального провадження)
Розкрито зміст і структуру криміналістичної характеристики захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Наголошено, що криміналістична характеристика досліджуваних кримінальних правопорушень є обов’язковим структурним елементом окремої криміналістичної методики їх розслідування.
Визначено, що до обов'язкових елементів криміналістичної характеристики досліджуваних злочинів належать: обстановка злочину, що включає в себе час і місце вчинення захоплення; спосіб підготовки, спосіб безпосереднього вчинення та спосіб приховування захоплення; знаряддя та засоби, що використовують злочинці з метою досягнення свого злочинного умислу; сліди злочину; особа потерпілого; особа злочинця; мотив і мета вчинення захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника.
Установлено, що обстановка включає в себе інформацію про час і місце вчинення злочину. За основу в дисертаційному досліджені вжито загальне поняття «місце злочину», щодо якого запропоновано виокремлювати місце захоплення заручника, місце його утримання, місце звільнення заручника та місце затримання злочинця.
Зазначено, що під способом учинення захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника, слід вважати, дії злочинця, спрямовані на досягання поставленої мети – здійснення захоплення, що своєю чергою сприятиме реалізації поставлених цілей злочинця. З'ясовано, що способи вчинення захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу можуть бути класифіковані на насильницькі, ненасильницькі, відкриті та таємні. Надано визначення поняття «захоплення» та «тримання» особи.
