В дисертаційній роботі досліджено теоретико-правові аспекти механізму
здійснення нотаріальної діяльності, визначено та характеризовано його ознаки,
уточнено визначення, виокремлено складові елементи, стан функціонування та
шляхи його посилення в сучасних умовах розбудови системи нотаріату в Україні.
У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено зв’язок
з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету і завдання
дослідження, виокремлено його об’єкт і предмет, розкрито функціональні
можливості методів дослідження, вказано на положення наукової новизни
отриманих результатів, обґрунтовано їх практичне значення, наведено
відомості про апробацію матеріалів дисертації та публікації автора. Відзначено,
що особливим різновидом юридичної діяльності є нотаріальна, націлена,
насамперед, на задоволення правових потреб та інтересів суб’єктів права
шляхом посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення,
вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності.
Тому наукове дослідження будь-яких правових аспектів нотаріальної діяльності
має високий ступінь актуальності, оскільки пов’язане із вивченням питань
охорони та захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів права, забезпечення їх
реалізації як в процесі, так і за результатами нотаріальної діяльності.
Актуальність обраної теми доводиться і непослідовністю реформування
інституту нотаріату в Україні впродовж останніх років, відсутністю єдиних
концептуальних засад його розвитку, існуючими прогалинами правового
регулювання нотаріальної діяльності, що зумовили недоліки сучасного стану
його функціонування. Крім того наголошено, що збройна агресія Росії проти
України, поширення на території України гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ставлять перед
механізмом здійснення нотаріальної діяльності нові виклики щодо доступності
нотаріальних послуг споживачам, безпечності комунікації між суб’єктами
нотаріальних послуг і їх споживачами при вичинені нотаріальних дій,
дотриманості строків звернення до нотаріусів та вчинення нотаріальних дій
тощо. Вказані фактори розвитку та функціонування механізму здійснення
нотаріальної діяльності в Україні суттєво актуалізують вивчення його
теоретико-правових аспектів з метою вироблення і подальшої реалізації
адаптивних заходів забезпечення його функціонування в існуючих умовах.
У Розділі 1 «Історія розвитку правового забезпечення нотаріальної
діяльності в Україні» здійснено критичний аналіз світоглядних та
доктринальних уявлень про нотаріат та нотаріальну діяльність, розкрито зміст її
ознак як особливого юридичного механізму. На підставі проведеного історико-правового
аналізу правового забезпечення нотаріальної діяльності в Україні за
часів її незалежності (від 1991 року і донині) було виокремлено два періоди
його розвитку: а) пострадянський (від 1991 року до 1993 року), протягом якого
в Україні фактично було збережено радянське правове забезпечення
нотаріальної діяльності, коли система нотаріату та повноваження суб’єктів
нотаріальної діяльності, що існували в Радянському Союзі юридично були
перенесені в правову систему новоствореної держави – України; б)
національний (з 1994 року і триває донині), що пов’язаний із прийняттям та
набранням чинності Законом України «Про нотаріат» (1993 р.), яким було
закріплено: систему суб’єктів нотаріальної діяльності (в тому числі і систему
приватних нотаріусів); завдання, що покладалися на нотаріат; правовий статус
нотаріуса; процесуальний порядок здійснення нотаріальних дій; організаційне
забезпечення нотаріальної діяльності тощо.
Здійснено аналіз існуючих доктринальних підходів до характеристики
механізму реалізації нотаріальної діяльності, на підставі чого узагальнено
сучасний стан його наукового дослідження. Доведено, що сучасний стан
наукової розробки тематики дисертаційної роботи репрезентований
комплексом наукових праць, в яких акцент зроблено на: 1) структурно-функціональних
аспектах нотаріальної діяльності, механізм якої
досліджується крізь призму відповідної системи елементів, гармонійне
функціонування яких забезпечує її здійснення; 2) методичних аспектах
здійснення нотаріальної діяльності, механізм якої розкривається через систему
правил, прийомів, засобів та способів її здійснення та їх застосування;
3) практичних аспектів нотаріальної діяльності, механізм якої досліджено з
точки зору взаємозв’язку між комплексом завдань, які покладаються на
нотаріат, та результатами її здійснення, що опосередковується практикою
суб’єктів нотаріальної діяльності.
