У дисертаційному дослідженні вперше у вітчизняній цивілістичній доктрині
досліджено інститут сурогатного материнства у міжнародному приватному праві,
генезу правового регулювання інституту сурогатного материнства у
міжнародному приватному праві, джерела правового регулювання інституту
сурогатного материнства у міжнародному приватному праві та колізійні
прив’язки, а також особливості суб’єктного складу інституту сурогатного
материнства у міжнародному приватному праві, форми реалізації репродуктивних
прав у сфері сурогатного материнства у міжнародному приватному праві.
Запропоновано авторське визначення поняття сурогатного материнства як
послуги сурогатного материнства, яку надає потенційним батькам сурогатна
мати, з огляду на відсутність чіткої дефініції цього поняття у джерелах
міжнародного приватного права з подальшим його закріпленням на
законодавчому рівні, який регулюватиме всі юридичні аспекти інституту
сурогатного материнства.
У розділі 1 проаналізовано генезу правового регулювання інституту
сурогатного материнства у міжнародному приватному праві, джерела
міжнародного приватного права та колізійні прив’язки. Що своєю чергою дало
змогу виділити історію розвитку правового регулювання сурогатного
материнства у міжнародному приватному праві та встановити наявність чи
відсутність правового регулювання цього виду репродуктивної технології
національним законодавством держав і встановити плюралізм цього правового
регулювання та потребу законодавчого закріплення, що регулював би прогалини
у законі і чітко встановив колізійні прив’язки.
Також класифіковано вищезгадане правове регулювання інституту
сурогатного материнства у міжнародному приватному праві шляхом
виокремлення низки держав, які дозволяють альтруїстичне (некомерціне)
сурогатне материнство, які забороняють будь-який вид сурогатного материнства,
які дозволяють комерційне сурогатне материнство, законодавство яких не
регулює сурогатне материнство. Для проведення ефективного дослідження
дисертаційної роботи, визначено країни, які дозволяють сурогатне материнство
для іноземців та колізійне регулювання.
Доведено, що при укладенні договору сурогатного материнства має
застосовуватися колізійна прив’язка місця укладання договору, особливості якої
потрібно враховувати при укладенні відповідних договорів, адже в окремих із
них, передбачена юридична відповідальність за надання послуг сурогатної матері.
Встановлено, що походження дитини, особливості вибору місця
проживання визначатимуться особистим законом батьків.
Окрім того, встановлено, що право на продовження свого роду за
допомогою сурогатного материнства, зокрема в концепції ідеї трансгуманізму, є
вираженням рівного і вільного доступу до методик допоміжних репродуктивних
технологій, що закріплене у Доповіді Міжнародної конференції у понятті
репродуктивних прав людини.
Встановлено, що гуманним є те, що люди, які з різних причин втратили
свою репродуктивну функцію, бажаючи мати своїх генетично споріднених дітей,
звертаються за допомогою до новітніх технологій та надбань у галузі медицини, у
тому числі застосовуючи сурогатне материнство.
У розділі 2 досліджено та встановлено правовий статус суб’єктів інституту
сурогатного материнства у міжнародному приватному праві. Доведено, що
суб’єктами правовідносин з приводу цього виду репродуктивних технологій є
потенційні батьки та сурогатна матір, а також запропоновані авторські вимоги
щодо цих суб’єктів.
На основі аналізу правових норм міжнародного приватного права надана
авторська дефініція сурогатної матері, згідно з якою – це жінка, яка за
добровільною нотаріально посвідченою згодою та на основі укладеного договору
про сурогатне материнство із потенційними батьками, шляхом імплементації
ембріону або заплідненої яйцеклітини на основі біоматеріалу потенційних
батьків, надає послугу сурогатного материнства останнім для реалізації їхніх
репродуктивних прав.
Доведено, що чоловік сурогатної матері не є учасником програми
сурогатного материнства та, відповідно, не може бути стороною цього договору.
Тож, від нього вимагатиметься лише добровільна нотаріально посвідчена
письмова згода на проходження його дружиною програми сурогатного
материнства у якості сурогатної матері.
Досліджено права та їх гарантії, обов’язки суб’єктів правовідносин у сфері
сурогатного материнства. Встановлено, що спільною гарантією як для батьків-
замовників, так і сурогатної матері є дотримання учасниками програми
сурогатного материнства конфіденційності на всіх етапах її проходження.
На основі правової природи інституту сурогатного материнства, учасники
цього виду допоміжних репродуктивних технологій користуються
загальноприйнятними медичними правами та, зважаючи на національне
законодавство країни проведення програми сурогатного материнства, низкою
соціальних прав і гарантій.
