Дисертаційна робота містить нове вирішення актуального науковопрактичного завдання в галузі знань 22 «Охорона здоров’я» (спеціальність
222 «Медицина») – удосконалення прогнозування перебігу та динамічного
спостереження у пацієнтів хворих на ідіопатичну легеневу артеріальну
гіпертензію.
Для реалізації поставлених мети і завдань було проведене відкрите
проспективне порівняльне одноцентрове дослідження, в якому
проаналізували дані, отримані при клінічному, інструментальному та
лабораторному обстеженні 108 людей: 78 пацієнтів з ІЛАГ, 30 практично
здорових людей (контрольна група).
В основну частину дослідження включено 78 пацієнтів з ІЛАГ, які
спостерігались в Центрі Легеневої гіпертензії ДУ ННЦ «Інститут кардіології,
клінічної та регенеративної медицини ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН
України на момент проведення дослідження з 2020 по 2024 рік. Зі всіх
пацієнтів 65 осіб (83,3%) становили жінки, а 13 пацієнтів (16,7%) – чоловіки.
Медіана середнього віку пацієнтів з ІЛАГ склала 48,00 (IQR 40,00 – 56,25)
років. Всі включені у дослідження пацієнти з ІЛАГ мали негативний
вазореактивний тест за даними катетеризації правих відділів серця.
3
Групу пацієнтів з ІЛАГ за період спостереження було розділено на 2
окремих групи: група 1 – пацієнти, що вижили за період спостереження (60
осіб); група 2 – пацієнти, що померли за період спостереження (18 осіб).
Контрольна група практично здорових людей – 30 осіб, з яких 25
(83,3%) – жінки, а 5 осіб (16,7%) – чоловіки. Медіана середнього віку у осіб
контрольної групи становила 44,00 (IQR 32,75 – 63,50), p = 0,44.
За результатами інструментального дослідження було встановлено, що
у пацієнтів з ІЛАГ у порівнянні із контрольною групою був нижчим
систолічний (p = 0,0001), діастолічний (p = 0,0001) артеріальний тиск; вищим
був показник ЧСС (p = 0,02); нижчий рівень SpO2 (p = 0,038); значно менша
відстань пройденої дистанції за даними тесту 6-ХХ (p = 0,0001).
Згідно лабораторних параметрів у групі пацієнтів ІЛАГ був вище у
порівнянні із групою контролю: рівень гемоглобіну (p = 0,012); рівень
креатиніну 90 (p = 0,0001); рівень сечової кислоти (p = 0,0001); рівень NTproBNP (p = 0,0001). А також нижчий рівень калію крові (p = 0,001).
За даними трансторакальної та спекл-трекінг ехокардіографії у
пацієнтів із групи ІЛАГ, у порівнянні із контрольною групою, були нижчими
наступні показники: площа ЛП на 7,7%, індекс площі ЛП на 23,1%, КДО ЛШ
на 30,0%, УО ЛШ на 27,5%, TAPSE на 26,9%, S` ПШ на 30,4%, ФЗП ПШ на
52,0%, ПГСД ВСПШ на 40,1%, ШПГСД ВСПШ на 42,7%, ПГСД ЛШ на
21,3%, ШПГСД ЛШ на 25,4%; та були вищими наступні показники: площа
ПП на 76,0%, базальний розмір ПШ 33,2%, співвідношення базальних
розмірів ПШ/ЛШ на 75%, тиск у ПП на 322%, розрахунковий СТЛА на
252,5%, діаметр ЛА на 75%, ІЕ в діастолу на 50%, ІК в систолу на 90%.
В залежності від клінічного перебігу у пацієнтів із ІЛАГ (група 1 та група
2) ми провели аналогічне порівняння. У групі 1 порівняно із групою 2
пацієнтів з ІЛАГ були нижчими показники: ЧСС на 6,45%, рівень натрію на
4
2,2%, рівень калію на 7,3%; вищими: рівень SpO2 на 4,9%, дистанція
пройдена за даними тесту 6-ХХ на 21,7%, рівень NT-proBNP на 57,8%.
За даними трансторакальної та спекл-трекінг ехокардіографії у групі 1
порівняно з групою 2 пацієнтів з ІЛАГ наступні показники були вищими:
площа ЛП на 11%, індекс площі ЛП на 24,2%, КДО ЛШ на 11,3%, ФВ ЛШ на
10,0%, показник РАТ на 19,2%, TAPSE на 7,6%, S` ПШ на 103,8%, ФЗП ПШ
на 17,8%, ПГСД ВСПШ на 15,13%, ПГСД ЛШ на 15,9%, співвідношення
ПГСД ВСПШ/СТЛА на 63,6%; а наступні показники були нижчими:
співвідношення базальних розмірів ПШ/ЛШ на 15,6%, тиск у ПП 17,5%.
Порушення діастолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів з ІЛАГ
виявлено у 32 осіб (41,0%). Згідно клінічного перебігу захворювання
встановлено, що поширеність діастолічної дисфункції лівого шлуночка у
групі 1 у пацієнтів із ІЛАГ склала 35% (у 21 особи), що достовірно нижче ніж
у групі 2 у пацієнтів із ІЛАГ – 61% (у 11 осіб), р = 0,01.
Згідно аналізу газового складу крові у групі 1 порівняно із групою 2
пацієнтів з ІЛАГ показник парціального тиску О2 артеріальної крові був
вищим на 25,9%, показник парціального тиску СО2 артеріальної крові був
вищим на 11,1%, рівень SpO2 артеріальної крові був вищим на 4,3%, АВР за
киснем була нижчою на 11,6%, показник Р50 артеріальної крові був вищим
на 14,2%.
З’ясовано, що за даними катетеризації правих відділів серця у пацієнтів
групи 1 у порівнянні із групою 2 наступні показники були нижчими: ЧСС на
11,8%, СТЛА на 8,7%, ДТЛА на 14,9%, СерТЛА на 12,3%, тиск у ПП на
18,2%, ЛСС на 27,8%; також, наступні показники були вищими: ХОК на
21,1%, СІ на 23,9%, УВ на 10,2%, ІУРПШ на 41,72%, ІУРЛШ на 25,6%,
співвідношення ІУРПШ/ІУРЛШ на 16,0%, НКПШ на 76,1%, НКЛШ на
28,4%, співвідношення НКПШ/НКЛШ на 88,9%, ІПЛА на 42,62%.
