Чернуха Л. С. Оптимізація прегравідарної підготовки жінок із порушенням менструального циклу на тлі гіпоандрогенізму

Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності прегравідарної підготовки жінок репродуктивного віку з гіпоандрогеновим забезпеченням гормонального тла репродуктивної системи шляхом оцінки змін клініко-інструментальних та гормональних досліджень, а також удосконалення менеджменту даної категорії хворих. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: проаналізувати причини незадовільних результатів існуючих методів прегравідарної підготовки жінок репродуктивного віку з порушенням менструального циклу; дослідити роль функціонального гіпогонадизму в формуванні гіпоандрогенового тла гормонального забезпечення жінок з порушенням менструального циклу; визначити особливості рецепторного потенціалу нижнього відділу репродуктивного тракту жінок із гіпоандрогінізмом; удосконалити та показати ефективність алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок репродуктивного віку із порушенням менструального циклу на тлі гіпоандрогенізму. Об’єкт дослідження – гіпоандрогенізм та порушення менструального циклу. Предмет дослідження – овуляція, жіноча сексуальна дисфункція, ефективність і терміни прегравідарних заходів. Методи дослідження – клінічні, біохімічні, цитологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні. Визначено основні ланки патогенезу порушення менструального циклу та невиношування вагітності у жінок із гіпоандрогенізмом, які полягають у негативному впливі гіпофізарної дисфункції зі зниженням рівня ЛГ та пригніченням показника ДГЕА-С і вільного тестостерону, які супроводжуються розладами овуляції, формуванням жіночої сексуальної дисфункції (гіполубрикація) та ранніми гестаційними втратами. Свідченням такого впливу була виявлена пряма високої сили кореляція між показником ДГЕА-С, порушенням менструального циклу (ановуляцією) (r = 0,79; p<0,001) і негативна кореляція між вагітністю і ЖСД (r = -0,35; p<0,05), та між порушенням менструального циклу та ЖСД (r = +0,39; p<0,05). Показано, що функціональна гіпоандрогенемія – це результат впливу поєднаних коморбідних захворювань ендокринної та імунної систем, вітамінного дефіциту (дефіцит/недостатність вітаміну Д) із гіпергомоцистеїнемією. На основі отриманих даних вдалося вдосконалити алгоритм менежменту жінок із гіпоандрогенізмом внаслідок призначення персоніфікованої медикаментозної терапії. Встановлено найбільш значущі клінічні, інструментальні та мікробіологічні маркери контролю ефективності запропонованого алгоритму. Вивчено клініко-анамнестичні особливості в жінок із гіпоандрогенізмом встановлені провідні фактори ризику для гестаційного процесу. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2021 по 2024 роки. Автором проведено ретроспективний аналіз ранніх втрат вагітності (І етап) у 69 жінок із ранніми втратами вагітності та жіночою сексуальною дисфункцією (ЖСД), контрольною групою для яких взято 32 жінки із ранніми втратами вагітності без ЖСД. На ІІ етапі (проспективному) виконане клініколабораторне і функціональне обстеження 120 жінок, з яких у 90 біохімічно діагностовано гіпоандрогенію: з них 45 жінок отримували рекомендовану автором терапію, 45 – загальноприйняту (традиційну) прегравідарну терапію; 30 здорових жінок складали групу контролю. Самостійно зроблений забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором написано всі розділи дисертації, сформульовані висновки, удосконалено алгоритм лікувально-профілактичних заходів. Автором виконано статистичну обробку отриманих результатів. Матеріали дисертантки викладені в наукових працях, опублікованих самостійно, у публікації в співавторстві внесок дисертантки був визначальним, а також в тій частині актів впровадження, що стосуються науково-практичної новизни.