Авєрін Д. І. Медикаментозна модифікація пухлинної відповіді при неоад’ювантному системному лікуванні раку молочної залози

Дисертаційну роботу присвячено інтеграції лікарського засобу метформіну до стандартної неоад’ювантної хіміотерапії (НАХТ) раку молочної залози (РМЗ) та доведення його модифікаційної антинеопластичної дії шляхом вивчення змін клініко-морфологічних параметрів. Це дослідження також включало визначення ролі морфологічних маркерів та їх залежності від використання модифікатора, вивчало зв’язок розвитку побічних ефектів та негативних явищ, опції їх лікування та створення математичної моделі, що дасть змогу прогнозувати результати терапевтичного ушкодження пухлини. Перший етап включав теоретичний аналіз наукових розробок і оцінку доцільності впровадження модифікаторів, а саме метформіну. Це передбачало аналітичний підхід до вибору модифікатора, оцінку перспективності виконання та контролю дослідження у комплексному аналізі клініко-морфологічних, рентгенологічних, лабораторних досліджень та лікування залучених хворих. Другий етап характеризувався проведенням лікування хворих, які були розподілені на три групи з різними режимами дозування метформіну. Здійснювався щотижневий аналіз лабораторних показників крові, клінічної переносимості системного протипухлинного лікування та результатів патогістологічного та імуногістохімічного дослідження. Третій етап включав збір даних, створення бази даних щодо ефективності впровадження метформіну до стандартного цитостатичного передопераційного лікування, статистичний аналіз, створення математичної моделі в тому числі інтегруючи машинне навчання та створення алгоритму випадкового лісу, публікації отриманих результатів та написання дисертаційного рукопису. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: Проведене дослідження є першим українським дослідженням інтеграції в лікування РМЗ метформіну, як модифікатора стандартних протоколів неоад’ювантної хіміотерапії. Вперше розроблено алгоритм застосування метформіну в неоадʼювантній хіміотерапії раку молочної залози. Вперше порівняно терапевтичне ушкодження пухлини у пацієнтів, що отримували неоадʼювантне лікування з метформіномом та без. Вперше оцінені негативні клінічні явища при комбінації хіміотерапії з метформіном. Вперше в рутинній практиці були задіяно імуногістохімічне визначення Сyclin D1 та андрогенових рецепторів для прогнозування ефективності неоадʼювантної хіміотерапії. Розширені наукові уявлення про роль клініко-рентгенологічної та патоморфологічної відповідей пухлин молочної залози на неоадʼювантну хіміотерапію, зокрема на можливість виконання органозберігаючих хірургічних втручань. Отримані результати довели доцільність використання метформіну у неоад’ювантній хіміотерапії раку молочної залози. Вперше створено калькулятор адаптації оцінки терапевтичного ушкодження пухлини за Г.О. Лавниковою до загальноприйнятої міжнародної класифікації «Residual Cancer Burden», що дозволяє співставляти результати лікування з даними більшості міжнародних досліджень. Вперше створена математична модель та модель машинного навчання (алгоритм випадкового лісу), що ґрунтуються на первинних клініко-морфологічних даних для прогнозування досягнення повної морфологічної відповіді з урахуванням впливу метформіну в неоадʼювантній хіміотерапії раку молочної залози. Подальшого розвитку набула інтеграція математичних моделей та методів машинного навчання в клінічну практику, що дозволяє забезпечити більш персоніфікований підхід до лікування раку молочної залози. Розширені наукові уявлення про можливості лікувальних підходів, які сприяють покращенню результатів, якості життя пацієнтів, що є основою метою сучасної онкології.