Анотація дисертації
Дисертаційна робота присвячена проблемі порушень центальної нервової системи при внутрішньоутробному герпесвірусному інфікуванні. Медико-соціальна значущість проблеми обумовлена широкою поширеністю вірусів простого герпесу, високою частотою нервових порушень, ообумовлених герпесвірусами, психо-моторними та когнітивним порушеннями розвитку, провідним місцем порушень ЦНС у тяжкій інвалідизації, що стає важким тягарем для сім’ї та суспільства.
Під внутрішньоутробним інфікуванням розуміють процес внутрішньоутробного проникнення мікроорганізмів до плода, у якому відсутні ознаки інфекційної хвороби плода. Як правило, інфекційний процес торкається плаценти, в якій розвиваються плацентит, хоріоамніоніт і т.д.
Два з найпоширеніших вірусів людини в усьому світі – це вірус простого герпесу типу 1 і типу 2 (ВПГ-1 і ВПГ-2, відповідно) з рівнями поширеності в усьому світі приблизно 67% і 13% відповідно. Зазвичай ці збудники персистують у центральній нервовій системі, підтримуючи латентну інфекцію, яка нерідко проявляється як періодично рецидивуюче захворювання
Останнім часом все більший інтерес у фахівців з різних галузей практичної охорони здоров'я та медичної науки викликає проблема безсимптомної активації латентних інфекцій, найбільш небезпечний стан у період вагітності. Накопичені докази, що інфекційно-запальні процеси при вагітності негативно впливають на мозок плода та нейропсихічні наслідки для дитини в подальшому житті. Вплив інфекцій і запальних процесів під час вагітності на мозок плода, що розвивається, залишається не повністю визначеним із важливими клінічними та дослідницькими прогалинами.
Метою роботи є удосконалення методів нейропротекції у новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією з урахуванням клініко-етіологічних чинників.
Завдання:
1. Провести клініко-статистичний аналіз частоти та характеру порушень ЦНС, особливостей неонатальної адаптації та катамнезу (перший рік життя) дітей при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією
2. Встановити механізми порушень ЦНС новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією (плацентарні порушення, зміни імунологічного статусу).
3. Виділити фактори ризику порушень ЦНС у новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією.
4. Розробити та впровадити диференційований відносно виявлених факторів ризику комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти порушень ЦНС у новонароджених при внутрішньоутробному інфікуванні герпесвірусною інфекцією.
Застосовувались наступні методи дослідження: опитування, загальноклінічні, інструментальні (стан гемодинаміки мозкових структур за даними НСГ), оцінювання нейро-моторного розвитку, статистичні.
