Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів профілактики та лікування дітей з післяопераційною спайковою кишковою непрохідністю (СКН).
При ретроспективному дослідженні встановлено, що післяопераційна СКН є найбільш частим післяопераційним ускладненням після хірургічних втручань на органах черевної порожнини. Відмічено високу частоту післяопераційних ускладнень (15,38%), рецидиву СКН (10,77%) та реоперацій (12,3%). Найбільш частою причиною релапаротомій був рецидив кишкової непрохідності. У 9,23% пацієнтів були незадовільні віддалені функціональні результати хірургічного лікування.
Вивчено фенотип ацетилювання у дітей, як фактор ризику патологічного спайкоутворення і розвитку післяопераційної СКН. Встановлено, що у хворих з післяопераційною спайковою хворобою очеревини (СХО) переважав фенотип швидкого ацетилювання (ФША) (57,14% дітей), а у дітей без ознак СХО ФША був виявлений лише в одному випадку (6,25%). Серед дітей, прооперованих з приводу післяопераційної СКН, частка хворих з ФША, виявилася ще вищою (63,64%). Протилежні результати відмічено стосовно фенотипу повільного ацетилювання (ФПА).
Встановлено, що застосований діагностично-лікувальний комплекс, спрямований на прогнозування, профілактику та лікування СКН, дозволив покращити віддалені функціональні результати лікування у прооперованих дітей. У хворих, які отримали запропонований комплекс, частота добрих результатів підвищилася у порівнянні з групою дітей, які отримували традиційне лікування, з 43,59% до 69,04%, а частота незадовільних результатів знизилася з 10,26% до 2,38%.
Автором вперше було доведено ефективність і безпечність застосування гелів на основі карбоксиметилцелюлози та гіалуронату натрію для профілактики рецидиву післяопераційної СКН у дітей. Їх застосування дозволило знизити частоту рецидиву спайкової непрохідності у 4,18 раза, а частоту релапаротомій з приводу рецидиву СКН – у 4,19 раза у порівнянні з хворими, які отримували традиційні методи профілактики і лікування. Виявлено достовірне покращення показників перебігу післяопераційного періоду у хворих, яким застосовано антиадгезивні гелі.
Отримала подальший розвиток проблема прогнозування розвитку післяопераційного спайкоутворення у дітей на основі визначення фенотипу ацетилювання. Доведено, що у 57,14% дітей зі спайковою хворобою очеревини, які перенесли раніше операцію з приводу апендикулярного перитоніту, виявлено фенотип швидкого ацетилювання (ФША), тоді як у дітей без ознак спайкової хвороби він був встановлений лише в 6,25% хворих. Автором вперше доведено взаємозв’язок між фенотипом ацетилювання та ступенем тяжкості СП і частотою рецидиву СКН у оперованих дітей. У 60,0% дітей з тяжким ступенем СП виявлено ФША і лише у 5,0% з них – фенотип повільного ацетилювання, в той час, як при легкому ступені частота ФША виявилася в 3,4 раза меншою, ніж повільного. Встановлено також, що серед дітей з рецидивною СКН ФША виявлявся у 2,3 раза частіше, ніж серед пацієнтів без рецидиву хвороби.
Набули подальшого наукового вивчення питання про патогенетичну роль порушень оксидантно-антиоксидантної системи організму та енергетичного обміну у післяопераційному періоді у дітей з СКН. Доведено, що у прооперованих дітей з СКН активуються процеси перекисного окислення ліпідів (підвищується вміст дієнових кон’югатів (ДК) і тіобарбітурово кислотних-активних продуктів (ТБК-АП) в крові) та достовірно знижуються показники антиокидантного захисту (вміст церулоплазміну та ферментів редокс-системи глутатіону) у прооперованих пацієнтів. Встановлено, що найбільш істотні порушення були у дітей з тяжким ступенем СП. Про виразне порушення енергетичного обміну при тяжкому ступені СП свідчить зниження вмісту АТФ, рівня пірувату та істотне підвищення концентрації лактату порівняно з показниками при легкому ступені тяжкості СП.
Патогенетично обгрунтовано і отримані нові дані про ефективність включення до комплексу лікування у дітей з СКН антиоксидантного і енерготропного комплексного L-карнітинвмісного препарату Кардонат, який потенціює зменшення рівнів первинних та вторинних продуктів ПОЛ, сприяє виразному підвищенню вмісту антиоксидантних ферментів (церулоплазміну, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази). Застосування Кардонату позитивно впливає на нормалізацію енергетичного обміну переважно за рахунок підвищення рівня АТФ та суттєвого зменшення ознак лактатацидозу (підвищення вмісту пірувату та зниження вмісту лактату).
Ключові слова: спайкова кишкова непрохідність, спайковий процес, апендикулярний перитоніт, антиадгезивниі бар’єрні засоби, фенотип ацетилювання, антиоксидантний захист, енергетичний обмін, профілактика, прогнозування, лікування, діти. Галузь-Медицина.
