У дисертаційному дослідженні репрезентовано здійснення комплексного вирішення проблеми сучасної педагогічної науки та практики – формування наукового світогляду майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у закладах вищої освіти
Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов й експериментальної моделі формування наукового світогляду майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей.
Доведено, що науковий світогляд учителя природничо-математичних спеціальностей є мультикомпонентним синтетичним полімодальнісним конструктом, що відтворює свої сутнісні ознаки на перетині координат дихотомії «особистісне»/«професійне»; передбачає сформованість інноваційно-професійної культури, системно-логічного сцієнтичного мислення, здатності до організації дослідницько-орієнтованого навчання, інтелектуальної ініціативності, рефлексійності особистості та прагнення педагога до самодетермінації як науковця в професійно-педагогічній діяльності; функціонує як динамічний синтез науково-дослідницько-аналітичних та педагогічно-методичних умінь, що вможливлюють подолання дискретності у формуванні вузькофахової (природничо-математичної) та загальнофахових (педагогічної, методичної, дидактичної, методологічно-дослідницької) компетентностей вчителя; забезпечує комплексну актуалізацію наукознавчої інформації з педагогіки, математики, фізики, природознавства, методики навчання природничо-математичних дисциплін, що спрямовує на усвідомлення студентом холістичного характеру природничо-математичних наук як наукового та соціокультурного феномену; фіксує розгортання різновекторного дослідницького пошуку з метою розроблення індивідуальної наукової стратегії викладання природничо-математичних дисциплін; продукує здатність учителя актуалізовувати міжпредметні зв’язки у системі природничо-математичних наук; забезпечує адекватний вибір персоналізованих методик викладання природничо-математичних дисциплін, розроблених на підґрунті активізації академічної доброчесності, академічної продуктивності, когнітивного самопроєктування майбутнього вчителя природничо-математичного профілю як науковця й дослідника. Доведено, що науковий світогляд у системі професійно-педагогічної діяльності реалізує систематизувально-адаптувальну, сцієнтично-генерувальну, фахово-координувальну функції. Структурну організацію феномена «науковий світогляд учителя природничо-математичних спеціальностей» репрезентовано гносеологічно-професійним, сцієнтично-методологічним і акмеологічно-самодетермінантним компонентами. З опорою на маркери сформованості наукового світогляду схарактеризовано креативно-відтворювальний, нормативно-варіативний та репродуктивно-базовий рівні сформованості Визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування наукового світогляду майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей: концентрація уваги майбутніх учителів на науково-дослідницькому сегменті майбутньої професійно-педагогічної діяльності; конструювання наукотворчого середовища в закладі вищої педагогічної освіти; забезпечення фасилітаційно-педагогічної підтримки процесу становлення майбутніх учителів як дослідників. феномену.Розроблено триблочну (цілевизначальний, праксеологічно-забезпечувальний, результативно-фіксувальний блоки) експериментальну педагогічну модель формування наукового світогляду майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей . Розроблено триетапну методику формування наукового світогляду майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей в процесі професійної підготовки.
