Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування готовності до творчого самовираження майбутніх музично-педагогічних працівників у закладах вищої освіти Китаю засобами естрадної музики. Зазначену проблему розв’язано завдяки аналізу та систематизації теоретичних ідей та узагальненню досвіду формування готовності до творчого самовираження майбутніх музично-педагогічних працівників у закладах вищої освіти Китаю засобами естрадної музики. Окреслено творче використання напрацювань учених у закладах вищої освіти Китаю та України. Робота містить анотацію, зміст, вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел наприкінці дисертації, загальні висновки, додатки. У вступі дисертаційної роботи обґрунтовано актуальність і доцільність розв’язання теми дослідження, виявлено суперечності, що виникають на основі неузгодженості теорії та практики, представлено зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; окреслено теоретичні та методологічні основи дослідження та відповідні методи дослідження; визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію результатів дослідження в закладах вищої освіти Китаю та України, структуру та обсяг дисертації, загальну кількість публікацій автора.
У першому розділі – «Теоретичні питання формування готовності до творчого самовираження майбутніх музично-педагогічних працівників у закладах вищої освіти Китаю засобами естрадної музики» – на основі результатів аналізу науково-педагогічних праць китайських (Тянь Сяомінг, Хонг Імін, Хуан Цибінг, Чжоу Мінь, Чжоу Міньяо та інші) та українських учених (А. Зайцева, Є. Лупаренко, В. Онищук, Т. Потапчук, Л. Рибалко, В. Семенчук та інші) з’ясовано, що базовими поняттями дослідження є «самовираження», «творчість», «професійне самовираження», «готовий», «творче мислення», «інтелектуальні здібності», «музичне мислення».
На основі суттєвих позицій акмеологічного, компетентнісного, ресурсного наукових підходів визначено поняття «готовність до творчого самовираження майбутніх музично-педагогічних працівників» як інтегроване особистісно-професійне новоутворення, котре характеризується постійним самовдосконаленням і саморозвитком засобами музичного мистецтва, засвоєнням основ педагогічної майстерності, опануванням глибоких і міцних психолого-педагогічних і фахових знань і вмінь у освітньому процесі, виявленням ресурсних потенційних сил для упередження і подолання перешкод об’єктивного і суб’єктивного характеру.
Зазначено про те, що китайські та українські вчені схильні до формування творчого самовираження в майбутніх музично-педагогічних працівників, пов’язують цю проблему з підвищенням якості їхньої професійної підготовки. Проте, є відмінність у використанні термінології. У китайській літературі творче самовираження особистості розуміється як творче мислення і реалізація інноваційних здібностей музично-педагогічних працівників. Тому, вивчення питання готовності до творчого самовираження музично-педагогічних працівників відбувається завдяки розкриттю специфіки підготовки до інноваційної діяльності в музичній сфері.
Схарактеризовано складові готовності до творчого самовираження майбутніх музично-педагогічних працівників у закладах вищої освіти Китаю, як-от: мотиваційно-оцінна складова (прагнення розкривати внутрішній потенціал засобами естрадної музики, здатність правильно оцінювати якість та естетику музичних творів, знання репертуару відомих музикантів і співаків, схильність до створення оригінального й креативного образу «Я» у музичній сфері, уміння відхиляти низькопробні музичні твори і коригувати свої дії на основі рефлексії та адекватної самооцінки); знаннєво-креативна складова (знання й уміння проводити уроки музики та індивідуальні заняття з окремими учнями, діагностувати музичні нахили учнів; знання й уміннями виявляти проблеми, генерувати нові ідеї, продукувати різноманітні ідеї, відповідати оригінально й неповторно на подразники, удосконалювати процеси, аналізувати й синтезувати, вирішувати проблеми соціальних потреб музичної культури та музичної індустрії тощо); рефлексивно-коригувальна складова (осмислення передумов, закономірностей і механізмів власної діяльності, ступеня її продуктивності; аналіз життєвого досвіду та осмислення соціальних ролей, проєктування нових шляхів самореалізації і творчого самовираження).
Виокремлено критерії з відповідними показниками, як-от: мотиваційний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний рівнів сформованості готовності до творчого самовираження музично-педагогічних працівників (високий, середній, низький).
