У дисертації здійснено комплексне дослідження проблеми педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у педагогічній теорії і практиці КНР на засадах холістичного (цілісного), компаративістського, акмеологічного та особистісного підходів.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що нові орієнтири в становленні й розвитку професіоналізму майбутнього вчителя педагога-музиканта в КНР, підвищенні вимоги до освоєння змісту музично-педагогічної професії, детермінує включення в систему професійної підготовки фахівців означеної освітньої галузі такого новоутворення, як здатність до професійно-особистісної самореалізації, актуалізують проблему педагогічної підтримки цього процесу.
У науковій праці здійснено феноменологічний аналіз професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва в КНР. Розкрито теоретичні ідеї педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у світовій науковій думці. Досліджено внесок китайських учених щодо розв’язання проблеми педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва.
На підставі узагальнення підходів учених КНР, України та західноєвропейських країн, виокремлюючи їхні загальні ідеї щодо досліджуваної проблемивизначено феноменологічну суть понять:
– особистісно-професійної самореалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва як динамічний, систематичний, послідовний процес, спрямований на розкриття особистісного потенціалу особистості, досягнення нею найвищого розвитку в процесі професійної, творчої діяльності, практичної підготовки, вдосконалення фахової кваліфікації, виконавської майстерності й характеризується високим рівнем набутих професійних знань, умінь, навичок та професійних компетентностей.
– педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутнього вчителя (у тому числі вчителя музичного мистецтва) як діяльності педагога, яка передбачає підтримку й допомогу здобувачеві вищої педагогічної освіти шляхом створення сприятливих умов для його професійного становлення, розвитку й саморозвитку, повного розкриття внутрішнього особистісного потенціалу.
Узагальнено досвід (форми, методи, засоби) надання педагогічної підтримки в цілому та педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутнього вчителі музичного мистецтва у освітньому процесі в ЗВО Китаю, а також у межах участі здобувачів вищої освіти означеного профілю в ivent-art заходах, неформальної та інформальної освіти.
Окреслено перспективні напрями творчого використання прогресивних ідей китайських науковців та досвіду китайських освітян щодо надання педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у музично-педагогічній освіті України (дотримання національних культурних традицій; надання комплексної педагогічної підтримки професійно особистісної самореалізації майбутнього вчителя як у формальній, так і в неформальній та інформальній освіті; посилення під час надання педагогічної підтримки впливу педагога-наставника на емоційно-почуттєву сферу майбутнього педагога-музиканта; постійне розширення стимулювальних заходів щодо професійно-особистісної самореалізації здобувачів музично-педагогічної освіти).
Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що вперше:
– здійснено комплексне дослідження проблеми педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва у педагогічній теорії і практиці КНР на засадах холістичного (цілісного), компаративістського та особистісного підходів;
– зроблено порівняльно-педагогічний аналіз поглядів китайських та українських учених щодо суті, мети, змісту феномену педагогічної підтримки в цілому та педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутнього вчителі музичного мистецтва зокрема.З’ясовано, що відмінності в теоретичному розв’язанні проблеми педагогічної підтримки професійно-особистісної самореалізації майбутнього вчителя музичного мистецтва китайськими вченими пов’язані з культурними традиціями Китаю, традиціями підготовки педагогів-музикантів, а також традиціями щодо взаємодії «вчитель ‒ учень», «викладач ‒ студент», які позначилися наособливостях наукових підходів учених КНР до розв’язання досліджуваної проблеми: акцентуація на важливості емоційної складової в наданні педагогічної підтримки майбутнім учителям музичного мистецтва, що відповідає емоційній парадигмі освіти КНР, у якій підкреслюється важливість афективної освіти; збереження вимог субординації, що гальмує прояв здобувачами освіти ініціативи і самостійності. Водночас сучасна освітня політика КНР, яка спрямована на інтеграційні процеси, культурно-освітній обмін, створює можливості для використання прогресивних ідей і концепцій зарубіжних науковців, зокрема українських та західноєвропейських учених щодо лосліджуваної проблеми.
