Федорейко І. В. Підготовка майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U003417

Здобувач

Спеціальність

  • 015 - Професійна освіта (за спеціалізаціями)

Спеціалізована вчена рада

PhD 7091

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Анотація

У дисертаційному дослідженні розглянуто теоретичні, методичні та практичні аспекти формування готовності до професійної діяльності майбутніх бакалаврів, які навчаються за спеціальністю 015.38 «Професійна освіта. Транспорт» в педагогічних закладах вищої освіти. Конкретизовано специфіку освітнього середовища педагогічних закладів вищої освіти у підготовці майбутніх бакалаврів у галузі транспорту, що характеризується наявністю позитивних зразків культури професійно-педагогічної творчості; багатоваріантністю вибору професійно зорієнтованої діяльності; можливістю творчої самореалізації в різних видах професійно-педагогічної практики. Встановлено, що освітнє середовище педагогічних закладів вищої освіти володіє досить широким діапазоном можливостей, детермінованих: специфікою «подвійної» спеціальності; організаційною специфікою і емоційною комфортністю університетської спільноти; предметно-просторовим наповненням; взаємодією студентсько-викладацького співтовариства, соціальних партнерів, роботодавців; насиченістю змісту освіти (професійно-педагогічною спрямованістю, проєктністю, інноваційністю, практично зорієнтованістю, фундаментальністю, креативністю, варіативністю, перспективністю, відкритістю); суб’єктною позицією. Сформовано цілісне бачення професійної підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту як педагогів професійного навчання, результатом якої є готовність майбутніх бакалаврів у галузі транспорту до професійної діяльності, що виявляється у сукупності професійних мотивів, цілісних та ґрунтованих професійно-предметних знаннях, досвіді вирішення оперативних завдань виробничої та освітньої діяльності, прагненні до самоосвіти та самовдосконалення. Удосконалено зміст і структуру досліджуваної готовності (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-комунікативний, функціонально-діяльнісний, особистісний компоненти), критерії (аксіологічний, змістовий, діяльнісний, рефлексивний), індикаторні показники та рівні (високий, достатній, задовільний, низький) її сформованості. Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти (актуалізація ціннісно-сенсового ставлення бакалаврів у галузі транспорту до професійної діяльності; інтенсифікація змісту підготовки бакалаврів у галузі транспорту на основі інтеграції теоретичних і практичних знань; організація практико зорієнтованої навчальної діяльності майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних ЗВО; створення креативного освітнього мікросередовища для саморозвитку бакалаврів у галузі транспорту та їхнього залучення до творчої професійної діяльності), розроблено методику їхньої імплементації в межах викладання дисциплін професійної та практичної підготовки. На основі використання педагогічного моделювання розроблено модель підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти, яка охоплює чотири блоки: концептуально-цільовий (мета, основні методологічні підходи та принципи навчання); структурно-змістовий, що визначається навчальною програмою, навчальним планом та методичним інструментарієм; процесуально-технологічний (специфічні форми та методи навчання); результативно-діагностичний (поетапна діагностика сформованості готовності до професійної діяльності). Розроблено та реалізовано спеціальну методику підготовки бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти під час вивчення дисциплін «Освітні технології» (ІІ курс), «Методика професійного навчання» (ІІІ-ІV курс), а також під час педагогічної практики. Методика реалізовувалася у три етапи: когнітивно-репродуктивний, діяльнісно-продуктивний та рефлексивно-креативний етапи. Для кожного етапу визначено мету, педагогічні умови, зміст діяльності та очікуваний результат. Когнітивно-репродуктивний етап базувався на використанні навчального матеріалу, що був основою формування професійно спрямованих знань та умінь бакалаврів у галузі транспорту експериментальних груп. Діяльнісно-продуктивний етап передбачав діяльність викладача та студентів з оволодіння навичками самостійної квазіпрофесійної та проєктної діяльності. Рефлективно-творчий етап забезпечував формування навичок індивідуального вирішення поставлених професійно-педагогічних творчих завдань, самовияву та самореалізації бакалаврів у галузі транспорту. Перевірка ефективності запропонованої авторської методики здійснювалася шляхом визначення кількісних та якісних змін готовності до професійної діяльності на основі порівняльного аналізу результатів констатувального та підсумкового етапів експерименту, а також зіставлення отриманих даних з прогнозованими. Результати експериментального дослідження засвідчили суттєві позитивні результати готовності до професійної діяльності серед студентів експериментальних груп.

Публікації

Федорейко, І. (2022). Реалізація елементів дуального навчання в підготовці майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 60 (4), 213–218.

Федорейко, І. (2023). Теоретичні підходи щодо визначення змісту та структурних складників професійної компетентності майбутніх бакалаврів у галузі транспорту. Актуальнi питання гуманiтарних наук, 57 (3), 221–226

Федорейко, І. В., & Горбатюк, Р. М.(2023). Професійно-педагогічна підготовка майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти в сучасних соціально-економічних умовах. Професійна освіта: методологія, теорія, технології, 18, 210–227.

Федорейко, І. В. (2024).Організація дослідно-експериментальної роботи щодо підготовки майбутніх бакалаврів у галузі транспорту в педагогічних закладах вищої освіти, характеристика її основних етапів та аналіз отриманих результатів. Інноваційна педагогіка, 72, 184–188.

Схожі дисертації