У дисертаційній роботі теоретично та експериментально обґрунтовано методи прогнозування, лікування та профілактики післяродової патології у корів.
Дослідження проводилися на базі господарства ТОВ АФ «Молоко Вітчизни» Сумської області. Вивчаючи перебіг вагітності у корів звертали увагу на частоту абортів, супутню патологію та ускладнення вагітності гестозом
У групі нетелів під час вагітності частота супутньої патології становила – 16,7%. Збільшення границь печінки і порушення функції нирок реєструвалися найчастіше у 16,7% тварин, але це було в 1,6 рази рідше ніж у корів різних вікових груп. Ускладнення вагітності гестозом у нетелей реєстрували на 26,7% рідше, порівняно з коровами після першої лактації. Частота запальних процесів дистального відділу кінцівок становила 3,1%, що було в 4-6,6 разів менше порівняно з тваринами інших вікових груп.
За другої вагітності відмічалося зростання резорбції ембріона на ранніх термінах гестації у 1,2 рази та частоти абортів у 1,8 рази. Захворюваність корів на мастит збільшилося на 19,2%, також збільшилася кількість тварин з хворобами дистального відділу кінцівок та патологією печінки і нирок та гестозом на 13,6%, 10,2% та 26,7% відповідно. Серед корів вагітних вдруге поширеність супутніх патологій таких, як мастит та гестоз була найбільшою та перевищувала показники корів за третьої лактації на 2,3% та 6,1% відповідно.
Під час третьої вагітності у тварин реєстрували зменшення частоти розсмоктування ембріонів на ранніх стадіях вагітності та випадків абортів у 1,3 та 2,3 рази відповідно. Поширеність у корів маститів, хвороб кінцівок та гестозів зменшилася на 2,3%, 4% та 6,1%, порівняно з попередньою вагітністю. Частота патології печінки та порушень функції нирок у тварин першої третини вагітності залишалася майже незмінною, але при цьому змінився якісний склад компонентів. У корів під час перших двох вагітностей у 2/3 випадках діагностували патологію печінки та у 1/3 порушення функції нирок. Починаючи з третьої вагітності, крім вказаних патологій реєстрували у 4,8% субклінічні кетози. В подальшому, у корів під час четвертої вагітності частота кетозів зросла до 12,7%, серед них у 4,8% випадків реєстрували клінічний прояв захворювання. Наявність кетонових тіл в сечі тварин визначали за допомогою експрес тесту Uristik 11, чутливість тесту 0,5 – 1,0 ммоль/л. За субклінічного кетозу рівень кетонових тіл складав 1,82 ± 0,21 ммоль/л, при наявності клінічного прояву захворювання показник становив 6,67 ± 0,58 ммоль/л.
Найбільший сплеск супутньої патології та ускладнення вагітності гестозом реєстрували у корів під час п’ятої лактації. Порівняно з попередньою лактацією збільшилися випадки маститів у 1,3 рази, хвороби дистальних відділів кінцівок у 1,28 рази, патології печінки та порушень функції нирок у 1,5 разів. Частота ускладнень вагітності гестозом, також збільшилися на 3,6% Досліджуючи печінку у дослідних корів відмічали збільшення її границь. Зовнішня межа печінки в правій голодній ямці виходила за останнє ребро на 6 − 12 см. При перкусії печінки у 12-му міжреберному проміжку зона притуплення опускалася нижче лінії маклока ( на 6-14 см.) і проєктувалася на середину лопатки і навіть нижче неї. В 11-му міжреберному проміжку відмічалося збільшення зони притуплення до 18-28 см, а нижній край у деяких випадках доходив до реберної дуги.
Артеріальний тиск у тварин 1-ї групи знаходився у фізіологічно допустимих межах для невагітних тварин. У корів 2-ї групи артеріальний тиск був вище показників тварин з фізіологічним перебігом вагітності. Зокрема, систолічний тиск збільшився в 1,3 рази (р <0,001), а діастолічний у 1,4 рази (р <0,001) щодо тварин 1-ї групи. За допомогою експрес методу Uristik 11 - реагентних смужок для аналізу сечі, у тварин цієї групи виявили наявність білка в сечі (1,03 ± 0,28). У корів з порушеннями функції нирок під час вагітності відзначали набряки в області підщелепного простору, підгрудка і в нижній частині живота. За рахунок протеїнурії вміст загального білка в сироватці крові знизилося в 1,1 рази (р ˂ 0,001) відносно показника тварин 1-ї групи .
На тлі прогестеронового домінування спостерігалася базова концентрації естрадіолу в крові корів, що становила 23,54±7,77 пг / мл (р ˂ 0,05). Основним джерелом естрогенів під час вагітності є плацента, по мірі збільшення терміну гестації синтез та концентрація естрадіолу в крові прогресивно зростали відносно базової концентрації.
До другого критичного періоду спостерігалося зниження концентрації прогестерону в крові тварин на 40,1% (р ˂ 0,001), надалі вона залишалась на цьому ж рівні. Порівняно з першим критичним періодом, відмічали підвищення концентрації естрадіолу в 1,7 рази (р ˂ 0,005) .
