Дослідження динаміки сприйняття глобального протистояння в канадському суспільному дискурсі дає змогу вдосконалити підходи до вивчення виникнення та еволюції в українському суспільному дискурсі подібних образів та концептів. На нашу думку, вивчення складових образів «холодної війни» є важливим також тому, що це дозволить розширити уявлення про події та процеси міжнародного життя другої половини ХХ століття не лише у контексті «історії холодної війни» у цілому, а й «історій холодної війни», збагативши рамку досліджень вивченням канадського кейсу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше застосовано парадигму дискурс-аналізу до вивчення сприйняття канадцями «холодної війни»; визначено особливості процесу формування «образу ворога», в тому числі з точки зору соціального конструктивізму; уточнено особливості сприйняття канадцями загострень «холодної війни», а також їх вплив зміни уявлень про глобальне протистояння; уточнено особливості розвитку лівого дискурсу в країні у сприйнятті «холодної війни», його фрагментацію та протиріччя; результати взаємовпливу суспільного дискурсу щодо «холодної війни» з офіційним; концептуалізацію причин, змісту та оцінки глобального геополітичного протистояння загальноканадськими політичними силами; уявлення канадців про роль їхньої країни у системі міжнародних відносин в досліджуваний період; розширено уявлення про сприйняття канадцями небезпеки ядерної війни та можливості з захисту від її наслідків; уточнено особливості та мету застосування маркерів ідеологічної конфронтації у канадському суспільному дискурсі.
Практичне значення вивчення взаємозв’язку суспільства і державної політики та їх взаємовпливу зумовлене можливістю розширення розуміння особливостей функціонування політичних інститутів в країнах з розвинутою демократією. Для України, яка наразі знаходиться на етапі реформування власної політичної системи, досвід Канади може були корисним. Окрім цього, з огляду на конфлікт з Росією та розв’язану нею в 2022 р. повномасштабну війну актуальним на українському ґрунті є вивчення динаміки формування образу ворога та цілісного уявлення про протистояння в суспільному дискурсі.
В роботі використовується кілька понять. Серед них є «холодна війна», що розуміється як біполярне протистояння як в геополітичній, так і в ідеологічній площині. Також використано категорію «суспільного дискурсу» як простору формування та циркуляції образу цього протистояння. Окрім цього, було вжито поняття «комунізму» у його багатозначності: як ідеології загалом, як ідеології, притаманної СРСР, як синоніму сукупності країн зі встановленим комуністичним режимом або як маркеру образу «чужого». В роботі ми також зверталися до парадигми біхевіоризму та соціального конструктивізму у міжнародних відносинах, що, на нашу думку, дозволяє більш повно розкрити тему під відповідним методологічним кутом.
Положення канадських комуністів, що від початку повоєнної доби зайняли в суспільній свідомості місце «п’ятої колони» Москви за підсумками «справи Гузенка». Їх становище було складним, адже для себе вони мали або приймати безумовно прорадянську модель, або балансувати між образом ворога та власними уявленнями про позитивну картину світу. До того ж, тяжким ударом для них став ХХ з’їзд КПРС та розвінчання культу особи Й. Сталіна, адже ці події призвели до ідейної кризи. До того ж, канадська реальність – функціонуюча демократія, welfare state та позитивний економічний розвиток – не створювала широких можливостей підтримки комуністичної ідеології. Розмивали базу прорадянських сил і троцькісти, що мали вплив на частину ліворадикально налаштованого населення.
Отже, за досліджуваний період «холодна війна» стала геополітичною та ідеологічною реальністю, яка мала розгалужений категоріально зміст. Різні її контексти утворювали дискурсивну мережу, що значною мірою визначала картину світу канадців у царині політичної реальності.
