Калитенко Т. М. Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U000013

Здобувач

Спеціальність

  • 035 - Філологія

28-06-2023

Спеціалізована вчена рада

PhD 1149

Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Анотація

Калитенко Т. М. Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 035 Філологія (теорія, історія літератури та компаративістика). – Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, 2021. Актуальність. Загадка законів Усесвіту є однією з тих, що повсякчас бентежить людську свідомість на кожному із етапів історичного розвитку. Цей тип зацікавлення та пошук відповідей відбивається у різних галузях життєдіяльності, зокрема і в явищах культури. Аналіз сучасного стану розвитку літератури й мистецтва надає такий масштабний висновок: художні світи й Всесвіти конструюються за допомогою принципу плюральності. Множинні структури (Все)світів стають основою багатьох художніх літературних історій та сюжетів: і фантастичних, і фентезійних, і кіберпанкових, і трилерних тощо. Також така схема розбудови Універсуму притаманна не лише мистецтву слова, а й жанровому кінематографу, галузі комп’ютерних ігор, графічній прозі, музиці, скульптурі, живопису, що вказує на гостру актуальність і затребуваність такої структури, яка може дати безліч варіантів та можливостей для вираження креативних ідей. Проте, як відомо, такий спосіб космогонії не є сучасним явищем, що зактивізувалося в 60-х рр. ХХ ст. разом із розвитком жанру наукової фантастики, наприклад. Бачення Всесвіту як множини альтернативних світів було притаманне епохам модерністі, середньовіччя і дохристиянським формам суспільства. Мета. Результат дослідження літературознавчих, культурологічних, історичних, теологічних, філософських та праць із інших галузей знань має обґрунтувати категорію «множинних художніх (Все)світів» як самостійне поняття, застосоване в теорії літератури. Також мета дисертаційної роботи передбачає створення нової схеми аналізу художніх літературних текстів, що вивчає їх з точки зору багатосвіття, а також практичне застосування цієї схеми на літературних зразках середньовіччя («Старша Едда», Києво-Печерський патерик, «Внутрішній замок» Терези з Авіли) й модерності («Мандри Ґуллівера» Джонатана Свіфта, «Калевали» Еліаса Леннрота, «Марсіанських хронік» Рея Бредбері). Предмет і об’єкт дослідження. Предметом поточної праці є категорія множинних художніх Всесвітів як окрема теоретико-літературна категорія. Об’єкт дослідження – способи структурування множинних світів у літературі середньовіччя і модерності. Методи. Враховуючи особливості мети дисертаційного проєкту, в роботу були залучені такі методи: компаративістика; структурний метод; полікритична методологія культурних студій; міфокритика; новий історизм; аналіз простору; close reading. Наукова новизна. Дисертаційна праця «Принципи конструювання множинних художніх (Усе)світів у літературі середньовіччя й модерності» вирізняється на тлі попередніх досліджень на дотичні теми тим, що намагається теоретично осягнути явище художнього багатосвіття, а також підібрати поняттєвий апарат, який відповідає запитам літературознавчої науки. Також робота є першою спробою в українському літературознавстві виокремити в струнку систему головні принципи, що формують множинну структуру художніх (Усе)світів. Низка цих принципів лягає в основу методології аналізу літературних текстів, які репрезентують плюральність художніх світів, що дає змогу по-новому перепрочитати відомі тексти. Теоретичне значення. Поточне дослідження прокладає місток між модальною логікою, що в 60-х рр. ХХ ст. ґрунтовно розробило поняття можливих світів, і літературознавством, акцентуючи увагу на літературно теоретичних засадах, дистанціюючись від логічних і філософських учень. Науково-практичне значення. З огляду на вищезазначені мету, об’єкт, предмет, методи, а також матеріал дослідження, в праці розроблена методологія аналізу множинних структур художніх (Усе)світів у літературних творах. Тож науково-практичне значення полягає у подальшому використанні його результатів у межах таких дисциплін як «Теорія літератури», «Історія світової літератури», «Історія української літератури» тощо. Ключові слова. Компаративістика, національна культура, наратив, хронотоп, моделі хронотопу, простір, свій/чужий простір, топос, діалогізм, двійники, реальність, модальна логіка, альтернативні світи, множинні світи, можливі світи.

Публікації

Калитенко Т. "Принципи творення та роль множинності світів у літературному тексті (на основі творчості Льюїса Керрола)." Наукові записки НаУКМА. Літературознавство, Том 3 (2022): 82-90. УДК 821.111.09:111.821

Калитенко, Тетяна. "Топос печери як модель множинного простору в середньовічній літератур (на основі Києво-Печерського патерика)." Наукові записки НаУКМА. Літературознавство Том 1 (2018): 9-13. УДК 821.09’04:27-29

Калитенко, Тетяна. "Функціональні особливості множинного простору в циклі оповідань «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері." Наукові записки НаУКМА. Літературознавство Том 2 (2019): 100-108. УДК 821.111-312.9(73).09

Файли

Схожі дисертації